Ліванський прем'єр також наголосив, що держава не гаситиме єврооблігації на суму у понад мільярд доларів. Про це повідомили у виданні Aljazeera.
Читайте також Обвал цін на нафту: як це вплине на Україну, курс гривні і ціни на бензин
Причиною дефолту стала корупція. Влада країни намагатиметься провести реструктуризацію боргу, оскільки валютні резерви Лівану впали до критичного рівня. Ті запаси, що залишилися, країна направить на забезпечення базових потреб ліванського народу. За словами очільника уряду понад 40% ліванців опиняться за межею бідності.
Ліван – це країна, яка поважає свої зобов'язання, але в такій ситуації не має можливості здійснювати майбутні платежі,
– наголосив Хасан Діаб.
У березні 2020 року Ліван повинен був виплатити за євробондами 1,2 мільярда доларів, у квітні – 700 мільйонів, і 600 мільйонів доларів в червні.
Ліванський фунт почав дешевшати щодо долара США з початку 2019 року. Курс досягав 2500 фунтів за американський долар. Зараз він коштує приблизно 1500 ліванських фунтів.
Що передувало кризі в Лівані? Уряд Лівану 16 жовтня 2019 року вирішив ввести податок на дзвінки через застосунок WhatsApp – 20 центів на день або 6 доларів на місяць. А ще мита на тютюнову продукцію – 1,3 долара за імпортні сигарети та пів долара за місцеві.
Того ж дня ліванці вийшли на вулиці. І вже 17 жовтня демонстранти в Лівані заблокували дороги в Бейруті й траси між районами країни. Вони закликали до розпуску уряду і парламенту.
Ліванський прем'єр-міністр Саад Харірі оголосив про відставку 29 жовтня 2019 року. Однак протести не припинилися. Мітингувальники вимагають економічних реформ та подолання корупції.
Дивіться відео сутичок ліванської поліції з мітингувальниками: