Послаблення карантину 11 травня призвело до спалаху захворювань. Це чітко видно на графіку. Кількість захворілих починає значно зростати через два тижні після першого послаблення карантину. Два тижні – це межа інкубаційного періоду. Після цього захворювання швидко виходять на рівень коли вводили жорсткий карантин.
Зверніть увагу! Чуда не сталося: чому кількість заражених COVID-19 зростає?
Що це означає?
Якщо тренд продовжиться, рівень захворюваності ще більше виросте, коли закінчиться інкубаційний період після другого етапу послаблення карантину. Це створить тиск на політиків повернутись до жорсткого карантину.
Найгірше для нас, якщо держава буде постійно вводити карантин, потім його послаблювати, потім буде спалах, і знов карантин. Такі цикли не дозволяють побороти розповсюдження інфекції і є дуже шкідливими для економіки. Уявіть як складно всім, якщо ти відкриваєш свій бізнес на три тижні, потім закриваєш, потім знову відкриваєш.
Потрібно вибрати одну стратегію і дотримуватись її. Або як в Новій Зеландії, де був жорсткий карантин поки взагалі не стало нових випадків. Або як в Швеції, де економіку не закривають і карантину фактично немає. Найгірше – це не мати стратегії, діяти ситуативно, і кидатись з крайнощів у крайнощі.
Особисто я за стратегію слабкого карантину, під час якого економіка може працювати. Краще зосередитись на тому, щоб бізнес працював відповідно до епідеміологічних вимог (маски, дезінфекція, відстань тощо). Подивіться на метро. Його відкрили. Але фактично ніхто не контролює чи дотримуються люди дистанції. І, ні, вони не дотримуються. На прикладі метро зрозуміло, що його не потрібно закривати чи відкривати, а потрібно щоб люди дотримувались правил під час користування метро.
Тому, адаптивний карантин, з фокусом на правильну роботу підприємств, незважаючи на новий спалах.
Ця позиція є моєю особистою. І не відтворює позицію Київської школи економіки.
Рекомендуємо! Другий спалах COVID-19 в Україні: що кажуть цифри?
Позиція Київської школи економіки
Максимальне значення нових випадків коронавірусу за день в Україні – 791. Це на 38 осіб більше і на 3 дні раніше, ніж повідомлялося в щоденній оперативній інформації МОЗ.
Чому це так? Усе тому, що МОЗ надає інформацію про кількість випадків не за датою тестування, а за датою отримання результатів тестування. Це означає, що якщо людину протестували 15 червня, а позитивні результати тестування надійшли 20 червня, то в статистиці МОЗ цей випадок буде відображений за 20 червня.
Чому це важливо? Тому що зростання поширеності захворюваності починається раніше, ніж це виявляється і відображається в офіційній статистиці МОЗ.
Кількість хворих на COVID-19 почала рости після послаблення карантину / Графіка КШЕ
Аналіз Київської школи економіки даних НСЗУ, які оновлюються ретроспективно – на дату настання випадку, показує, що зростання захворюваності на COVID-19 почався вже місяць тому – з перших послаблень карантину 12 травня 2020. Як видно з графіку, офіційні дані МОЗ "запізнюються" у виявленні тренду зростання захворюваності приблизно на тиждень.
З 27 травня почалася активна фаза зростання захворюваності – фактична кількість виявлених випадків в день (червона лінія) більша за офіційну статистику МОЗ (жовта лінія).
Що це означає? Це означає, що темпи захворюваності зростають. Якби захворюваність йшла на спад, ретроспективні оновлення НСЗУ показували б меншу фактичну кількість виявлених випадків за офіційну статистику МОЗ, і жовта лінія була б нижче червоної. Чим більша відстань між жовтою і червоною лінією, тим швидше поширюється захворювання і тим повільніше офіційна статистика МОЗ встигає виявляти тренд на зростання.
Вас також може зацікавити: Кіно закінчилось, або Чому Зеленський вже не Голобородько
Аналіз Київської школи економіки показує, що якщо темпи зростання захворюваності будуть зберігатися, за 2 тижні в Україні буде в середньому більше тисячі захворівших в день, а впродовж місяця – 1500. Проте в офіційній статистиці ці дані можуть з'явитися з тижневим запізненням.