Максени можна використовувати для зберігання енергії, знищення ракових пухлин та навіть очищення води на молекулярному рівні. Час покаже, що з цього найбільше зацікавить промисловість. Однак ліцензію на застосування максенів уже придбала міжнародна компанія.
Читайте також: Українець, який став найкращим аніматором Волта Діснея
Останні кілька років українець завідує хімічною лабораторією Дрексельського університету у Філадельфії. Робочий день триває 14, а то й 16 годин, а прокидається вчений о шостій ранку, аби оперативно відповісти на мейли. Він також встиг попрацювати у багатьох країнах, зокрема, Німеччині, Норвегії, Японії, США. Нині у його щоденнику розписані перельоти між топовими лабораторіями світу.
Науковець Юрій Гогоці
Що цікаво, щонайменше 100 наукових робіт Гогоці цитували інші науковці сотню разів. Не всі нобелівські лауреати мають такий показник.
Юрій Гогоці зізнався, експерименти з вуглецевими матеріалами та написання статей – це лише половина його обов'язків. Решту часу займає організаційна діяльність. Університет Дрекселя практично не фінансує їхню діяльність. Тому саме він повинен писати заявки на гранти, спілкуватися з приватними компаніями чи фондами, аби щороку знаходити щонайменше півтора мільйона доларів на подальші дослідження.
Дрексельський університет у Філадельфії, де працює український науковець
За його словами, цим мали б займатись й українські науковці, адже в міжнародних фондів правила відбору рівні для усіх учасників і не важливо, звідки надійде заявка. До прикладу, зараз його лабораторію підтримали гранти з Катару, Саудівської Аравії та Ізраїлю. І байдуже, що ці країни не мають між собою дипломатичних відносин. Ведеться співпраця й із лабораторіями Китаю та Південної Кореї.
Які поради дає Юрій Гогоці молодим науковцям, аби про них дізнався світ – дивіться у програмі.