Українська художниця, яка підкорила Париж та завоювала серце Гі де Мопассана

Перші досягнення Мусі

Марія Башкірцева народилася у 1858 році в селі Гавронці на Полтавщині. Шлюб її батьків-дворян не склався. Разом з матір'ю дівчинка переїхала до Франції.

Читайте також: Акторка з львівським корінням, чий винахід змінив життя людей

Муся, як її називали близькі, була обдарованою дитиною. Навчалася за власноруч складеною програмою, мала гарний голос і грала на кількох музичних інструментах. Та найбільше любила малювати.

У 19 років вступила до академії Рудольфа Жуліана – приватного навчального закладу, який мав майстерню для жінок.

Марія малювала світ паризького передмістя, служниць, робітниць та дітей, а також свої автопортрети. Її талант одразу помітили, вона отримувала численні медалі та призи на виставках. І стала зіркою паризьких салонів. Про її роботи схвально відгукувалися художники Ежен Делакруа та Клод Моне, письменники Еміль Золя та Александр Дюма.

Лавина критики

Разом з успіхом на дівчину посипалася і лавина критики. У тогочасному суспільстві малювання серед жінок схвалювали лише як хобі для знуджених аристократок. Башкірцева ж прагнула, аби її визнали професійною художницею.

Якби я народилася чоловіком, то підкорила б Європу. Народившись жінкою, я виснажила енергію на суперечки з долею і ексцентричні витівки– писала Марія у той час у щоденнику.

Однією із таких ексцентричних витівок для неї і стало анонімне листування з Гі де Мопассаном.

Гостре листування з Гі де Мопассаном

У березні 1884 року в Парижі популярний письменник Гі де Мопассан отримав лист від незнайомки. Такі послання надходили молодому й неодруженому літераторові десятками. Де Мопассан відповідав вибірково, у в'їдливо-іронічній манері. Та ця таємнича авторка відрізнялася від решти палких шанувальниць.

Вона не розкривала своє ім'я і не шукала зустрічі, вражала непересічністю суджень і майстерно відбивала словесні атаки:

Ви не та людина, яку я шукаю? Яке нещастя! Я нікого не шукаю, шановний пане, оскільки притримуюся думки. що чоловіки повинні бути аксесуарами в житті сильних жінок– писала Башкірцева.