Андрій Халпахчі (директор “Української кінофундації”): “Приходили до нас сьогодні колеги з Марокко, з Тунісу, Грузії - і всі дивуються, ми є особливим винятком, єдині в Каннах, які організували цей павільйон не за рахунок державної підтримки, а за рахунок приватних партнерів, приватних спонсорів”.

Олександра Миколишин (організатор українського павільйону): “Дуже цікаві стрічки користуються популярністю, багато людей заходять, питаються за квитки, і ми видаємо квитки для того, щоб вони могли переглянути, і, можливо, розглянути можливість придбання на ринку цих фільмів”.

Український павільйон оформлений з національним колоритом. Гостинність - також традиційна. Двері відкриті для всіх охочих з ранку до вечора. Тут Україна відкриває себе Європі та світу з іншої, поки невідомої сторони.

Брюс Мітчел (гість кіноринку (Канада)): “Мені тут дуже подобається, особливо коли можна от так сидіти майже на пляжі. Це дуже класно! Тут дуже привітні люди І, звісно, я дуже хочу подивитись українські фільми, адже я ще не встиг їх побачити. Мені цікаво знайомитись із виробниками фільмів, з можливістю подальшої співпраці”.

Цього року на Канському кіноринку представлено 3 українські стрічки: “Чоловік моєї вдови”, “Галичина” та “Дніпро”. 63-й Канський кінофестиваль триватиме до 23 травня.