Результати цього дослідження наступні: організація роздільного сортування сміття – збиткова. Тому вона досі "не прижилася" в Україні. Необхідна зрозуміла економічна система для сортування сміття, і економічні стимули, як для бізнесу, так і для споживачів.
Але другий висновок – українці готові сортувати сміття.
У нас величезна кількість людей, які приїжджають на єдину маленьку станцію сортування сміття з усіх куточків Києва і навіть з передмістя. Сьогодні приходять по 100 людей на день, і півтонна автівка завантажена чистою ущільненою вторсировиною. Наш проект, тільки одна станція сортування, може збирати до 20 тон відходів на місяць – папір, пластик, метал, скло. Якби такі пункти були в кожному районі – уявіть, скільки б ми могли врятувати цінних роздільних відходів,
– поділилася досвідом Аратовська.
Третій висновок еко-активістів – вторсировина в Україні в дефіциті. Її дуже потребують компанії, які переробляють вторсировину, їх чимало, але вони працюють в умовах дефіциту і навіть змушені імпортувати вторсировину, через що зростає вартість їхнього товару всередині країни. Наприклад, це папір, якого виготовляється на 55 мільйонів доларів щороку. Так само – скло і деякі види полімерів.
У підсумку, констатувала Аратовська – усім учасникам сфери управління відходами не вистачає єдиних зрозумілих правил гри.
Читайте детальніше про кроки в напрямку виходу зі "сміттєвого колапсу" в Україні: Не потонути в смітті: як в Україні організують ефективну переробку упаковки