Представляємо Вам “великого та жахливого” Уле-Ейнара Бьорндалена.
Дитинство Уле
Народившись у дуже бідній сім’ї, маленький Уле завдяки старшому братові дуже швидко зрозумів, що дорога на гору у нього лише одна - з лижами на ногах і палицями у руках. Фізично сильний хлопчина мав справжнісінький талант до спорту, та добившись навіть деяких успіхів у легкій атлетиці, покинув цю справу.
Це у Європі та США вона “королева спорту”. У Норвегії, якщо хочеш, аби тебе впізнавали на вулицях, без лиж не обійтися.
Юний Уле-Ейнар миттю почав демонструвати високі результати в лижних перегонах, та вони видавалися йому занадто нудними. Вихід знайшовся і тут. Після того, як на спині у хлопчини з’явилася гвинтівка, його долю було вирішено. А заодно і результат більшості великих біатлонних стартів у наступні сезони.
Перші кроки у кар’єрі
Брак досвіду не дозволив 20-річному Бьорндалену заявити про себе на увесь світ на перших у кар’єрі Олімпійських іграх - Ліллегаммері-94. Та вже тоді шанувальники біатлону і фахівці звернули увагу на дуже швидкого, нехай і не надто влучного, норвежця. Від нього чекали результатів і це очікування тривало менше року.
Досягнення Бьорндалена
Вже в післяолімпійському сезоні він став четвертим у заліку Кубка світу і вже ніхто не сумнівався, що на біатлонному небосхилі з’явилася нова зірка.
Дебютне “олімпійське золото” з’явилося у Бьорндалена в 98-му, а Олімпійські ігри 2002 року у Солт-Лейк-Сіті стали його бенефісом - 4 нагороди найвищого ґатунку.
Нині Уле-Ейнар 6-разовий олімпійський чемпіон, 16-разовий чемпіон світу, 6-разовий володар “Великого кришталевого глобуса” Кубка світу і все ще простий норвезький хлопчина із бідної сім’ї.
Він ніколи не відмовить журналісту в інтерв’ю чи вболівальнику в автографі. Він обожнює сам обробляти землю біля свого будинку, і в минулому сезоні заробив травму, рубаючи дрова.
Чутки
Не в останню чергу саме через цей факт 2010 приніс Бьорндалену більше розчарувань, ніж успіхів. Так, він завоював ще дві олімпійські медалі у Ванкувері, та на більшості стартів виглядав не виразно на фоні молодих представників завжди сильної норвезької команди.
За спиною почали говорити про завершення кар’єри і навіть молодші співвітчизники дозволяють собі заявляти, що Бьорндален уже не буде таким, як в молодості.
В Уле-Ейнара на це одна відповідь: “Хай говорять. Я звик вирішувати подібні питання на трасі, а не під час пустої балаканини язиком”.
На запитання - коли Ви завершити кар’єру, 37-річний норвежець дає дуже чітку відповідь: “Не раніше, ніж після Олімпіади у Сочі”.
Його дружина, теж колись біатлоністка Наталі Сантер, скаже Вам, що можете навіть не намагатися змусити її коханого зав’язати із біатлоном. Вона б і сама не проти частіше бачити його вдома та не ризикне позбавити його сенсу життя.
Чутки приписують Бьорндалену астму. Начебто, ліки від неї норвежець використовує як допінг, що пояснює феноменальну швидкість. Сам біатлоніст переконує, що ніколи не хворів астмою і тим більше не лікувався від неї.
Зі здоров’ям перед новим сезоном в нього взагалі все гаразд і Бьорндален має твердий намір знову повернутися на вершину біатлону. І чомусь дуже хочеться вірити, що простому, уже чоловікові, із бідної норвезької сім’ї це обов’язково вдасться.