Відповідну постанову було прийнято під час засідання Уряду 6 червня, передає прес-центр МОН.
Читайте також: У МОН заявили про початок переговорів з угорською громадою щодо мовної норми закону "Про освіту"
Зараз у нас активно відбувається децентралізація – значні повноваження та кошти передають на місця, університети та наукові установи також стають дедалі більш автономними. Це необхідно – на місцях краще зрозуміло, як ефективно використати ресурси. Але, на жаль, ми стикаємось і зі зловживаннями. Тому мають бути розвинені інструменти, що стануть запобіжниками та захистять права учнів, студентів, освітян і науковців,
– пояснила таке рішення міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Вона також зазначила, що до посади освітнього омбудсмена виписані дуже чіткі вимоги. Зокрема, він не може поєднувати свою роботу з іншою діяльністю, окрім творчої та викладацької, має бути громадянином України, що проживає на території держави не менше 5 років, мати вищу освіту та відповідний досвід роботи, а також вільно володіти державною мовою.
Для допомоги освітньому омбудсмену працюватиме спеціальна служба, що складатиметься з 15 осіб.
Передбачається, що після отримання скарги про порушення прав у сфері освіти служба мусить розглянути її у строк не більше 1 місяця. Саме за результатами цього розгляду освітній омбудсмен приймає рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги та надає письмову відповідь про результати її розгляду.
Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом п’яти робочих днів вживає заходів до поновлення та захисту порушених прав заявників.
Так, омбудсмен може надати потрібні роз‘яснення та рекомендації закладам та органам місцевого самоврядування, надати консультацію заявнику і навіть представляти його інтереси в суді.