Зростаючи серед пустель та постійної нестачі води, Маатаї постійно думала над тим, як врятуватися від страшної засухи. Адже в Кенії щорічно від нестачі їжі та води гинуть тисячі дітей та дорослих.
Ідея, яку вона взялась реалізовувати, надзвичайно проста. Вона зрозуміла - потрібні дерева. Багато дерев, які б захистили селянські посіви від вітрів пустелі. Але в Кенії вони на вагу золота. Ще й влада країни розгорнула будівництво осель для вищого керівництва саме у заповідних зонах. Тисячі дерев були безжально вирубані.
“Це все показує наскільки люди можуть розізлитися через те, що ні влада, ні особливо Міністерство екології не звертають увагу на проблему вирубки лісів, а ті, хто будують будинки, безжально вирубують дерева і на них немає ніякої управи”, - сказала природозахисник Вангарі Маатаї.
Маатаї започаткувала екологічний рух “Зелений пояс”. Головна мета - посадити якомога більше дерев та врятувати кенійські ліси від безжальної вирубки. З 1977 року, коли було засновано рух, його активісти посадили більше 20-ти мільйонів дерев не лише в Кенії, а і по всій Африці.
Такі активності призвели до того, що Маатаї звинуватили у заколоті проти влади та посадили у в’язницю. До хороброї жінки навіть підсилали найманих убивць, проте її, вочевидь, оберігали вищі сили. І якось непомітно для самої себе Маатаї стала однією з найпопулярніших політичних фігур у Кенії. З дерев вона переключила увагу на розвінчання корупції в уряді та інші проблеми країни.
Це не могло залишитися поза увагою світової спільноти. У 2004 році Нобелівський комітет присудив відважній захисниці екології премію миру. Але навіть зараз, коли про Маатаї знають у всьому світі, вона не збирається залишати улюбленої справи в себе на батьківщині. Вона і далі садить дерева, свято вірячи, що може змінити світ на краще.