Заповідник складається з 3 частин: нагірна частина на пагорбах правого берега Дніпра; 2 заплавні острови – Круглик і Шелестів; Зміїні острови у Канівському водосховищі, утворені з пагорбів під час затоплення водосховища в 1974 – 1976 роках.

До теми Хутір Обирок: Ukraїner розповів про перевинайдення покинутого села

Науковці Віталій Грищенко та Євгенія Яблоновська-Грищенко понад 30 років вивчають місцеву флору та фауну, а також вплив Канівського водосховища на екосистему заповідника. Сучасна площа заповідника трохи більша за 2 тисячі гектарів, на яких розташовані історичні пам'ятки, Скіфське городище, острови. Там співіснують рідкісні рослини, сотні видів птахів і понад 50 видів ссавців:

  • сарни;
  • лисиці;
  • зайці;
  • борсуки;
  • бобри;
  • лосі.

"Заповідник – це місце, де природа живе так, як їй хочеться, за своїми законами, і ми не втручаємося в її життя, а тільки приходимо до неї в гості. Це її дім, її територія. І ми вчимося співіснувати з тим, що оточує нас", – сказала Євгенія.

Руйнівні сили для заповідника

Головною руйнівною силою для заповідника, за словами подружжя, є Канівське водосховище. Під його впливом нищаться дислокації, змиваються гірські породи, палеонтологічні пам'ятки – водосховища фактично ліквідували прадавній Дніпро. Відродження ініціативи про створення Канівської ГАЕС лякає науковців: постійний рух води гідроакумулювальної електростанції може призвести до ще більшого розмивання гір.


Канівський природний заповідник святкуватиме своє 100-річчя / Фото Юрія Стефаняка, Максима Заваллі

Ще одна небезпека – чорнобильські нукліди, які потрапили в Дніпро й осіли в мулі. ГАЕС внаслідок руху води підніме цю масу радіоактивних речовин, яка буде йти вниз річкою. Окрім проблеми водосховища, біологам ще "болить" браконьєрство та хімікати. Подружжя зазначило, що навесні охоронна служба заповідника має багато роботи.


Науковці понад 30 років вивчають місцеву флору та фауну / Фото Юрія Стефаняка, Максима Заваллі

Попри всі проблеми та виклики, Віталій і Євгенія вважають свою справу перспективною. Вони проводять акції для збереження первоцвітів, ведуть просвітницьку роботу та навчають молоде покоління науковців, вивчають тварин, поповнюють власну пісенну колекцію птахів і підтримують Канівський заповідник як одне з туристичних місць.

Знаєте, неможливо жити без вітру у волоссі, без співу птахів, от і не хочеться втратити цей чарівний світ. Ми зрозуміли, що якщо хоча б одна людина не вистрелить в орла, значить, ми робимо те, що треба,
– підкреслила Євгенія.

Нещодавно заповідник отримав міжнародний статус території, важливої для охорони птахів (Important Bird Area) та увійшов до складу Смарагдової мережі (Emerald Network) – переліку територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття у країнах Європи.

Більше про Канівський заповідник та вартових природи: відео Ukraїner