Про це в етері 24 Каналу зазначив політолог-міжнародник, голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко, підкресливши, що Молдова – це парламентська республіка і нині є вікно можливостей для проросійських сил, аби взяти надалі реванш.
Дивіться також Кремль розпочав операцію з дискредитації перемоги Санду на виборах президента Молдови, – ISW
Проти Санду може утворитися потужна проросійська коаліція
Якщо говорити про парламентські вибори, які відбудуться у 2025 році, то, зі слів політолога-міжнародника, рейтинг політичної партії Санду значно нижчий, ніж у неї як в президента.
А от сукупно проросійські сили зараз посідають в молдавському політикумі одночасно 2, 3 і 4 місце. То ж, як наголосив Божко, можна уявити, яка значна коаліція буде існувати проти Санду на парламентських виборах і це буде величезною проблемою.
Наявна перемога Санду не вирішує політичних негараздів Молдови, оцей розкол між проросійським і прозахідним вектором. Ця перемога була досягнена завдяки діаспорі, а в самій країні існує доволі стійка якщо не більшість, то половина громадян, які раніше виходили на проросійські акції, брали участь в пікетах проти Санду, масових заворушеннях,
– нагадав Божко.
Проросійські сили намагалися дискредитувати Санду. Політолог-міжнародник зауважив, що не погоджується з експертами, які занадто сильно вірять в силу демократії та думають, що у проросійських сил не вийшло це зробити. Він підкреслив, що боротьба ще не закінчена, вона навряд чи навіть дійшла до середини.
Перемогу на виборах необхідно вміти захищати
Божко зазначив, що Росія показала, що в неї є шалені кошти, вона може їх витратити на підкуп виборців, дільничних комісій, правоохоронців, навіть членів ЦВК.
Тому це не історія про те, як проєвропейські сили так легко перемогли. Бачу у випадку з Грузією, що перемоги на президентських виборах ніколи не буває достатньо, завжди політична перемога над проросійськими силами має полягати у вмінні та готовності захищати результат,
– озвучив Божко.
Санду може спробувати себе в новій ролі
На думку політолога-міжнародника, головний опонент Санду – це не Стояногло. Він, з його слів, випадковий кандидат серед тих, хто є в проросійському колі політиків Молдови. Він зокрема наголосив на потужному впливі Ілана Шора, якого прямо підтримувала Москва, а також присутності таких політиків як Ірина Влах, Євгенія Гуцул.
Всі вони, в чому впевнений Божко, якщо потрібно буде, готові викинути Стояногло з політичної гри. А примирення Санду зі Стояногло не буде виглядати важливим кроком, тому що, на думку політолога-міжнародника, проросійські сили не надто й розраховували на президентську перемогу, бо вони націлені на парламентські вибори.
У Санду є кілька місяців, аби випробувати себе у складній для себе ролі й спробувати "роздробити хребет" проросійським силам в Молдові через обшуки, з'ясування їхнього зв'язку з Росією, мотивів та обставин купівлі голосів виборців, про що Санду заявляла після першого туру виборів,
– підсумував Божко.