Починаючи з першого дня повномасштабного вторгнення, щодня у ЗМІ з'являється нова інформація про обстріли та пошкоджені будинки. Росіяни не шкодують снаряди на об’єкти критичної інфраструктури і цивільні споруди. Та ще однією ціллю є історичні будівлі, які нещадно атакують ворожі війська.
Варто знати Як укріпити шибки та що робити при пошкодженні вікна: способи, які зможе відтворити кожен
Так, за даними Міністерства культури та інформаційної політики, станом на 25 грудня 2022 року росіяни пошкодили 1189 об’єктів культурної спадщини України. Музеї, галереї, бібліотеки, театри та філармонії, а також заклади освіти й церкви ставали жертвами обстрілів. Найбільше постраждали історичні споруди в Донецькій, Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській та Херсонській областях. Майже третина будівель, а це 448 об'єктів, вщент зруйнована. І це, на жаль, не остаточна цифра.
Саме тому питання відбудови України – одне з найбільш нагальних. І це розуміє не тільки влада, яка вже розробляє механізми компенсації збитків, але й відповідальний бізнес.
А поки українці згуртовано працюють на відбудову, розповідаємо, які культурні та історичні пам’ятки Росія зруйнувала своїми цинічними ракетними атаками.
Будинок органної і камерної музики (місто Дніпро)
"Музична візитівка Дніпропетровщини, де зберігаються і продовжуються традиції духовності, традиції органної та камерної музики", – так описують цю споруду працівники закладу. І це не випадково, адже на сцену тут виходили видатні українські та іноземні музиканти.
Не менш величним Дніпровський будинок органної музики є і з точки зору архітектури. Розташований він у Свято-Миколаївському соборі (Брянська церква), який почали зводити у 1913 році з нагоди 300-річчя правління династії Романових. Церква була особливою спорудою міста, а у 1988-у стала органним залом.
Будівля виконана у стилі неокласицизму з елементами бароко, всередині прикрашена розписом та вітражами. А головним "героєм" тут, безумовно, є 12-тонний орган, від звучання якого у кожного перехоплює подих.
Дніпровський будинок органної та камерної музики / Фото Shutterstock
Дніпровський будинок органної музики 11 березня 2022 року став ціллю ракетних обстрілів. Будівля постраждала внаслідок атаки російськими військами: снаряд влучив у стіни та вікна, внаслідок чого пошкоджено фасад.
Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди (село Сковородинівка Харківської області)
Мабуть, не знайдеться українця, який би не знав про життя і творчість Григорія Сковороди. Цей філософ, поет і педагог є культовою постаттю в історії нашої держави, а його слова про життя та релігію не втрачають своєї актуальності і сьогодні.
Та, на жаль, не всі українці встигли побувати у музеї Сковороди до його знищення ворожим снарядом. 7 травня 2022 року Росія цілеспрямовано влучила у споруду. Ракета потрапила до будівлі, після чого Національний літературно-меморіальний музей охопила пожежа. Врятувати будинок не вдалось, однак найцінніші експонати вціліли: їх працівники закладу заздалегідь перевезли у безпечне місце.
Музей Сковороди до знищення / Фото Shutterstock
Щодо самої споруди, то вона мала велику історичну цінність. Садиба XVIII століття слугувала домом для Григорія Сковороди. Зокрема, саме там в останні роки життя філософ працював над своїми творами. Крім цього, біля будинку зберігся старовинний ліс та криниця.
Читайте також Швидко, але чи надійно: розкриваємо головні переваги та недоліки модульних будинків
Будинок рад і міська рада (Харків)
Харків – одне з міст, які найбільше постраждали від російського вторгнення. Ледь не щодня окупанти обстрілюють його з різних видів зброї, відтак чимало історичних будівель тут вже не підлягають ремонту.
Зокрема, 1 березня росіяни спрямували по 2 ракети на міську раду та Харківську ОВА (Будинок рад). Історичні будівлі були вщент зруйновані внаслідок цієї цинічної атаки. Постраждала в цей день і знаменита площа Свободи.
Російські війська атакують Харків ледь не щодня / Фото Shutterstock
Споруди стали не випадковими цілями Росії, адже саме вони є одними з візитівок цього мегаполіса. Зокрема, Харківська міська рада, що розташована на Майдані Конституції, була серцем міста, куди приходили всі туристи. Та мало хто знає, що ця будівля, як фенікс, вже неодноразово відроджувалась.
Першу споруду на місці мерії збудували у 1885 році. Це був двоповерховий будинок, що належав купцю Баранову. Віллу зруйнували у 1920-му, а за 12 років після цього відбудували, зробивши фасад більш вишуканим. Та на цьому все не завершилось. Під час Другої світової війни будинок постраждав від бойових дій, реконструкцію його завершили у 1950 році. Тож не виключено, що і цього разу споруда знову постане перед українцями, розпочавши новий виток своєї історії.
Харківська міська рада до російського обстрілу / Фото Shutterstock
Водночас Харківська облрада або Будинок рад був зведений у 1932 році. Хоч він і не має такої багатої історії, як мерія, однак завдяки своєму вигляду був окрасою міста. Рельєфне оздоблення фасаду, масивний картуш, ліпні прикраси і колони – ця будівля одразу привертала увагу перехожих.
Після прицільних прильотів ця велична споруда більше нагадує згарище, а її відбудову оцінюють у мільйони гривень.
Обласна універсальна бібліотека імені Володимира Короленка (Чернігів)
Уявіть тільки зустрічі подружжя Грінченків, Коцюбинських, Миколи Вороного та Володимира Короленка – літераторів, які у ХХ столітті представляли демократично налаштовану інтелігенцію Чернігова. Саме вони принесли у життя регіону та всієї України чимало важливих змін й стали засновниками бібліотеки, яка "оселилась" у стінах колишнього банку.
Садиба є яскравим прикладом модерної архітектури початку ХХ століття та має неабияку історичну цінність.
Чернігівська обласна універсальна бібліотека імені Короленка / Фото Shutterstock
Під час облоги Чернігова російські війська пошкодили цю бібліотеку. В ніч на 30 березня ударною хвилею повибивало вікна, в будівлі розбито дах, а в стінах утворились чималі тріщини.
Важливо Як отримати відшкодування на відбудову житла: поради для українців
Центральний будинок культури (місто Ірпінь Київської області)
З 24 лютого про Ірпінь дізнався весь світ через звірства, які чинили там росіяни. Та до окупації це було затишне містечко поблизу Києва, яке українці обирали за зручне місцерозташування, комфортні новобудови та розвинену інфраструктуру. Особливо у цьому місті виділявся Центральний будинок культури – блакитна споруда з колонами та ліпним оздобленням.
Цікаво, що ініціаторами зведення цієї будівлі були самі жителі Ірпеня. Після Другої світової війни, коли всі постраждалі країни займались відбудовою пошкодженого, люди об’єднались, щоб створити новий культурний центр міста. Так з’явився Центральний будинок культури, яким понад 70 років пишались в Ірпені.
В перші дні повномасштабного вторгнення Росії все кардинально змінилось: місто стало своєрідним щитом для столиці, а ворожі війська з особливою жорстокістю знищували жителів Ірпеня та їхні надбання. Жертвою атаки став і Будинок культури: під час обстрілів вона покрились решетом, тут пошкодили фасад, інтер’єри та перекриття будівлі.
Будинок культури в Ірпені після звільнення міста / Фото Shutterstock
Та все ж чи не найбільших руйнувань зазнала Донеччина. Аби приховати свої злочини, окупанти повністю знищили Маріупольський драматичний театр. Пізніше, внаслідок бойових дій, в місті було зруйновано краєзнавчий та художній музеї, виставкову залу імені Архипа Куїнджі, а також розграбовано церкви, зокрема Храм Святителя Петра Могили, що розписаний "петриківкою". Крім цього, у Святогірську росіяни пошкодили історико-архітектурний музей, знищили храм, два скити і два корпуси келій Святогірської лаври.
І це далеко не весь список культурних надбань Донеччини та всієї України, які Росія цинічно знищила за час війни, починаючи з 2014 року. Усі наслідки "русского міра" можна буде осягнути тільки після повної деокупації Донбасу.
Та немає сумнівів, що ми здобудемо перемогу у цій кровопролитній війні та поступово відновимо кожен населений пункт. Процес цей тривалий і нелегкий, тому так важливо згуртовано починати працювати над цим, не зволікаючи.
