Кожен депутат, який отримав мандат довіри, присягає на вірність Україні
"Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".
Це — сучасна присяга народного обранця. Її складає кожен парламентар, який отримав мандат довіри від українського народу.
Підкуп виборців став неодмінним атрибутом передвиборчої гонки
Підкуп виборців та інші грубі порушення стали в останні роки неодмінними атрибутами передвиборчої гонки до Верховної Ради. Статки, які витрачають, аби потрапити до парламенту, порахувати фактично нереально.
У першій Верховній Раді були націоналісти, соціал-демократи і комуністи. Всі ми жили із заробітної плати. А це означає, що не було великих особистих інтересів — усі були однакові. Відрізнялися ми ідейно: націоналісти проти комуністів, комуністи проти націоналістів. Через те, що тодішні комуністи не були зацікавлені у майні, вони були чеснішими в політичних суперечках,
— каже депутат Верховної Ради І скликання Левко Лук’яненко.
Перше скликання Верховної Ради вважають найбільш українським
Перше скликання Верховної Ради вважають найбільш українським. Незалежність України – його найбільше досягнення.
Цим депутатам вдалося створити нову державу на карті світу, попри абсолютну комуністичну більшість парламенту та труднощі в управлінні. Тодішня Рада фактично з нуля створювала умови для функціонування апарату. Уже наприкінці скликання з’явилися перші політичні групи, які стали попередниками парламентських фракцій.
Далі треба було думати про реформування країни. Потім була приватизація. В парламенті поступово почала діяти арифметична більшість, матеріальні інтереси. "Червоний директорат" думав, як прихватити чи поділити державну власність,
— говорить Левко Лук’яненко.
На виборах до Ради другого скликання скуповування голосів не процвітало
Парламент другого скликання запам’ятався не тільки ухваленням основного українського закону, а й тим, що був одним із найменш заполітизованих. Партій було небагато. Тоді на вибори прийшли аж 76% українців.
Кандидати в нардепи обіцяли вирішити нагальні потреби українців – провести газ, воду, підвищити заробітну плату. Складно уявити, хоча вибори проходили винятково на мажоритарних округах, масове скуповування голосів в Україні не процвітало.
Мені випало у другому скликанні працювати з людьми, які мали величезний досвід роботи на виробництві, значний життєвий досвід і користувалися значною підтримкою та повагою суспільства. Між 1994 і 1998 роками на довиборах у Верховну Раду вже почали використовувати певні технології підкупу, які не мали нічого спільного з демократичним обранням,
— розповідає депутат Верховної Ради України ІІ скликання Сергій Сас.
Депутати четвертого скликання стали Радою Помаранчевої революції
Так, на виборах 1998 року вперше ввели змішану систему, за якою обирали депутатів третього й четвертого скликань. Четвертому українському парламенту вдалось увійти в історію як одному з найбільш суперечливих.
Підконтрольність олігархам, перехід із фракції в фракцію, розцінки за голос депутата. Але саме ці депутати стали Радою Помаранчевої революції, яка не визнала результатів голосування на виборах президента й висловила недовіру ЦВК.
Від подій у парламенті останніх двох скликань неможливо відвести погляд. І не лише через бійки. Народним обранцям вдалося розробити цілий арсенал недепутатських інструментів, які впливають на життя всієї країни. Тут і "тушки", і "кнопкодавство", і численні блокування трибуни, яєчний обстріл та димові шашки.
Усі рекорди із непослідовності та відсутності логіки побила остання Рада
Усі рекорди із непослідовності та відсутності логіки побила остання Рада, яка синхронним підняттям рук за командою однієї людини ледь не перетворила Україну в диктаторську державу, заливши її кров’ю.
Українські законописці за багато років перетворилися на тих, кому закон — не указ. А зосередження влади в одних руках призвело ледь не до повної недієздатності парламенту. Незабаром стартує нове скликання Верховної Ради. І те, як працюватимуть майбутні парламентарі, залежатиме не в останню чергу від пильного ока виборця.