Уявіть собі ситуацію: десь на іншому кінці планети красива жінка відпочиває на своїй яхті. За спиною у неї роки непростої служби та рятувальних операцій в екстремальних умовах. Позаду залишилися пригоди та небезпеки. Поряд улюблена справа, океан і заслужений відпочинок. Дзвінок друзів із запрошенням приїхати на війну в Україну здавався б для когось іншого щонайменше непристойною пропозицією.
Читайте також Коли Путін опиниться в Гаазі, чому Росія не вийде з-під санкцій: що пишуть західні ЗМІ
Але жінка відстежує ситуацію, як величезна країна-терорист Росія напала на значно меншого за площею та населенням сусіда, як українці намагаються вижити під обстрілами та бомбардуваннями, і чинять відчайдушний опір. Вона не може залишатися осторонь, і вже за два місяці рятує людей з-під завалів в охопленому полум'ям Лисичанську, за потреби захищаючи життя поранених і розчищаючи собі дорогу через ворожі засідки автоматом. Це не вигадка письменника і не історія героїні пригодницького фільму. Вона – військовослужбовець Збройних Сил України родом з Нової Зеландії на псевдо "Ківі", бойова медикиня ІІ Інтернаціонального легіону оборони України.
Вдячність і честь
"За період з травня 2022 року до сьогодні, за весь час, який ми її знаємо, це людина, яка жодного разу не відмовилась виконувати завдання, яка, без перебільшення, три місяці беззмінно провела на "нулі". Мене вразила її мультизадачність. Людина абсолютно універсальна. Вона може бути і стрільцем, коли потрібно, вона може керувати дроном, коли треба. І реально в бойовій обстановці були ситуації, коли вона коригувала дії малого підрозділу за допомогою дрона", – каже командир ІІ Інтернаціонального легіону оборони України з позивним "Санта".
"Санта" у захваті від "Ківі", адже вона надихає інших / Фото Володимира Патоли
Він додав, що у момент найбільшої небезпеки, коли військові відбивали штурм досить суттєвих сил ворога, "Ківі" ще й була тією, хто надихав підрозділи. Причому робила це без знання української мови. Жінка просто жестами закликала "Вставати і битися". І це, згадує "Санта", діяло. Він зауважив, що щоразу, коли чує її позивний, відчуває глибоку вдячність і має за честь служити з нею в одному підрозділі.
Легенда Легіону
"Важко знайти більш героїчного воїна. Великій кількості людей вона врятувала життя. І насправді автоматом користується, можливо, навіть з більшою радістю, ніж шприцом. Це не просто герой. Вона справжня легенда Інтернаціонального легіону, воїнів-добровольців. Легенда цієї війни. Був випадок, коли хлопців з сусіднього підрозділу накрили важким озброєнням, і ми діставали їх з-під завалів. Там були і поранені, і вбиті. В одного пораненого затиснуло ногу між плитою і дерев'яною колодою. Нехтуючи власною безпекою, вона продовжувала працювати під мінометним обстрілом. Міни лягали все ближче і ближче", – згадує боєць з позивним "Індія" з того ж легіону.
Боєць з позивним "Індія" вражений хоробрістю медикині / Фото Володимира Патоли
Боєць зауважив, що "Ківі" погодилася перебратися до укриття лише тоді, коли він з "Вікінгом" сказали, що "без неї не зрушимо з місця". Військові перечекали, коли обстріл завершиться та витягли хлопця. Спочатку його завантажили у пікап, але "Ківі" відмовилася так їхати. Вона наголосила: "Я мушу зафіксувати стопу, інакше він може втратити ногу" та застрибнула до нього в кузов. Разом із військовим вона проїхала певну відстань, поки надавала йому необхідну допомогу. Щойно свою роботу завершила, зіскочила з автівки, коли та пригальмувала, та вирушила назад до своєї позиції.
Наче знайомі усе життя
Військовослужбовець з позивним "Муха" також вражений роботою з "Ківі". Він зауважив, що нікого не називає героєм, але якби не медикиня, щонайменше десяток хороших людей уже б втратив своє життя. Він пригадав ситуацію, коли "Ківі" вивозила з водієм поранених від мінометного обстрілу.
"Муха" зауважив, що "Ківі" ніхто не сприймає як іноземку / Фото Володимира Патоли
"Витягувати людей з-під завалів під час мінометного обстрілу, вивозити поранених з водієм, який не спілкується англійською, переплутує дорогу і замість повороту на госпіталь повертає до ворога… Коли розгублений водій зрозумів, що сталося, і повідомив: "Там окупанти", "Ківі" миттєво подолала мовний бар'єр і, додавши переконливої солдатської лексики, зрозумілою в усьому світі, вивела його із заціпеніння: "То швидко – взяв автомат, і працюй у тому напрямку!". Поранених вони довезли до госпіталю. Вона з Нової Зеландії, але побратими зовсім не сприймають її як іноземку. Надзвичайно сильна особистість і дуже добра людина. Таке враження, наче ми знайомі усе життя", – зауважив "Муха".
З перших вуст
На запитання, що її привело до України та чому вона вирішила брати участь у бойових діях, жінка зауважила, що воно досить складне. Вона зауважила, що наразі важлива не причина її приїзду до нашої держави. Зараз значно важливіше, що її тримає тут та мотивує продовжити боротися проти ворога.
Це моя команда – хлопці, з якими я працюю. А що спонукало мене приїхати сюди? Власне, я приїхала як цивільний лікар, щоб зробити все, що в моїх силах. Щоб допомогти Україні, звичайно. Майже всі у світі бачать цю незаконну агресію Росії. Я поставила себе на місце звичайного українця і подумала, наскільки страшно було б, якби на мою країну завтра напали. Тому я просто приїхала, щоб допомогти чим зможу,
– зауважила вона.
"Ківі" захоплена українськими людьми та країною загалом / Фото Володимира Патоли
Якщо говорити про побачене, то найбільше її вразили люди та українська їжа. Що стосується людей, то вони чудові, наголошує "Ківі". Вона додала, що всі хлопці, з якими служила, всі цивільні, з якими доводилося перетинатися, – "дуже добрі люди, привітні, з ними приємно проводити час".
"Багато що тут схоже на Нову Зеландію. Українська аграрна галузь, земля і сільськогосподарські виробники, відомі і шановані. Тут, як кажуть, житниця світу. У цьому я теж бачу паралель з Новою Зеландією. Люди люблять проводити час з друзями, з родиною. Крім того, люди тут дуже винахідливі. Як ми бачили на відеороликах, – тракторами відтягували російські танки. Українці дуже винахідливі, і в цьому вони також схожі на новозеландців", – підкреслила "Ківі".
Медикиня зауважила, що останній рік провела здебільшого на Донбасі. Вона наголосила, що це була дещо інша війна, ніж та, з якою стикалися хлопці на Харківщині чи Херсонщині, де здійснювалися наступальні дії. Натомість на Донбасі вона та інші захисники в основному вели оборонні бої.
Медикиня з болем згадує рятувальні операції / Фото Володимира Патоли
"Одне село, де ми стояли, здобуло сумнівну славу найбільш обстрілюваного артилерією місця, мабуть, на всій земній кулі. Там дуже висока щільність артилерійського вогню противника. Що стосується евакуації поранених – насправді кожна з цих історій, де ми когось урятували, – це сумна історія, бо, перш за все, людину було поранено. Це точно не одна з моїх улюблених тем для обговорення. Можу сказати, що деколи удача посміхається нам, і вдається врятувати людей з-під завалів, з будівель у вогні, зі зруйнованих будинків. Навіть не знаю, з чого почати, – дуже багато різних ситуацій", – додала вона.
Жінка зауважила, що іноді допомагала цивільним. Правда, у тих місцях, де вона працювала, більшість цивільних таки евакуювали. Водночас слід розуміти, що багато людей загинули від артилерійського вогню. Крім того, її рота надавала медичну допомогу іншим підрозділам, які з тих чи інших причин не мали власних медиків.
"Але до нас зверталися і цивільні люди. І часто це були навіть не поранення, а якісь звичайні медичні проблеми, з якими люди приходили до нас, бо вони не могли дістатися до лікаря. Наприклад, діабет, проблеми зі шкірою і так далі. Ми завжди намагалися допомогти, якщо мали таку можливість", – каже "Ківі".
Вона наголосила на тому, що бойовий медик передовсім має бути солдатом. І лиш після цього – медиком. Вона зауважила, що неможливо бути у зоні бойових дій і не знати, як поводитися у бою. "Ківі" пригадала моменти, коли доводилося пробиватися з боєм або займати кругову оборону. Медикиня каже, що іноді було незрозуміло, що відбувається. Тому, підкреслила вона, потрібно бути готовим до всього.
Було одне місце поряд з Бахмутом, де ми змушені були залишити позиції і з боєм відступити. Абсолютно переважаюча кількість бійців противника – саме так, як показують по телебаченню. На одного нашого десятки їхніх бійців. Переважаюча вогнева потужність противника. В таких випадках мати змогу пробити собі шлях для відступу – вже за щастя,
– пригадала вона.
На питання про те, де вона черпає силу для того, щоб продовжувати боротьбу, вона звернула увагу на колективну енергію групи. За словами "Ківі", кожен боєць додає один одному сили для руху вперед. Вона каже, що не виключено, що кожен прагнув би зараз бути деінде, але наразі, до перемоги, це просто неможливо.
"Ківі" воювала на Донбасі та була під Бахмутом / Фото Володимира Патоли
"Ківі" зауважила, що війна Росії проти України має завершитися лише нашою перемогою. Вона також підкреслила, що протистояння відбувається не лише за свободу та незалежність нашої держави.
Я думаю, що задля свободи всього світу ця війна має завершитись перемогою України. Ми не можемо дозволити агресору взяти силою те, що він хоче, в той час, як інші країни світу будуть просто спостерігати. На мою думку, іншим країнам дуже пощастило, що Україна зараз воює за весь світ. Бо війна йде не лише за Україну. Думаю, всі це розуміють,
– наголосила "Ківі".
Щодо планів після перемоги, то "Ківі" хоче здійснити навколосвітню подорож на своїй яхті. Або ж медикиня вирушить у гори, де, за її словами, почувається як вдома.