У цьому розбиралися з Іриною Горлач, керівницею ініціативи GoGlobal. Поговорили з нею й про викладання англійської в українських школах.
Цікаво знати Як самостійно вивчити англійську мову за кілька місяців
Англійська – ключ до інформації
У 2015 році в Україні започаткували громадську ініціативу GoGlobal, щоб популяризувати вивчення іноземної.
Після Революції гідності з’явилося відчуття, що в країні потрібно вивчати англійську, щоб мати доступ до іншомовних джерел, новин, інформації, а також будувати зв’язки з іншими країнами. Англійська – це ключ, критично важливий інструмент,
– запевняє очільниця ініціативи.
Вона згадує, що шість року тому Україна знаходилася на 49 місці в глобальному індексі володіння англійською мовою. І це попри те, що в нашій країні учні вивчають іноземну протягом десяти років у школі. Згідно зі статистикою, лише 30-37 відсотків випускників шкіл могли на задовільному рівні користуватися англійською, каже Горлач.
Ірина Горлач впевнена, що "немає сенсу вивчати англійську заради англійської" / Фото з особистого архіву GoGlobal
Такі невтішні статистичні дані й мотивували GoGlobal "подолати цю ситуацію". У 2016-му громадська ініціатива разом з тодішньою Адміністрацією президента оголосила Рік англійської мови.
Рік англійської мови
У 2015-му тодішній президент України Петро Порошенко підписав указ «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні». Гарант доручив Кабміну розробити й затвердити комплекс заходів на 2016-й та наступні роки, щоб активізувати вивчення громадянами англійської.
У нашій країні мали розширити мережу літніх мовних таборів з метою вивчення іноземних мов в Україні. Йшлося й про розвиток міжнародного співробітництва щодо залучення до викладання англійської мови іноземних фахівців – носіїв мови, зокрема волонтерів, спрощення порядку в’їзду в Україну та перебування в Україні таких фахівців.
Вивчення іноземної за допомогою кіно
"У скандинавських країнах англійською володіють найкраще з усіх держав Євросоюзу, оскільки там серіали та фільми показують в оригіналі. Тобто без жодних зусиль громадяни Норвегії, Данії та Фінляндії вивчають іноземну. Тому першим нашим кроком стало кіно мовою оригіналу", – пояснює керівниця ініціативи GoGlobal.
Наразі у кінотеатрах вже роблять прем’єри та окремі покази фільмів саме мовою оригіналу, додає вона. У 2016-му громадська ініціатива запровадила також проєкт шкільних мовних таборів GoCamp.
У школах працюють за застарілими підходами. Дітей змушують завчати правила та граматику, а не спілкуватися англійською. Цього недостатньо, щоб заговорити іноземною,
– наголошує Горлач.
До пандемії коронавірусу щоліта до України приїжджали близько 100 іноземних волонтерів – носіїв мови або людей, які володіють англійською на високому рівні. Очільниця GoGlobal говорить, що за весь час існування GoCamp 1300 волонтерів відвідали більше ніж дві тисячі українських шкіл. Цей проєкт об’єднав 150 тисяч школярів, пишається Горлач.
У мовних таборах діти разом з волонтерами створюють відео, артінсталяції, колажі / Фото з особистого архіву GoGlobal
"Ми не тільки вчимо дітей англійській. Паралельно ми також готуємо вчителів, даємо їм новий погляд на те, як можна викладати англійську", – підкреслює вона.
До теми Вчителі мають боротися за увагу дитини як YouTube-блогери, – інтерв'ю з депутатом Грищуком
Ігровий формат та різноманіття тем
На думку Горлач, страх помилок, мовний бар’єр та відсутність практики – головні проблеми у вивченні іноземної. Навчати дітей краще в ігровому форматі, впевнена Горлач. Вона радить вчителям не просто змушувати завчати правила, а заохочувати дітей шукати інформацію англійською з важливих тем.
Одного року волонтер з Фінляндії завітав до містечка в Чернігівській області. Так от він не просто вчив англійській. Чоловік розказав, чому важливо голосувати на виборах, що таке референдум, як ставляться до виборів в його країні,
– згадує керівниця GoGlobal.
У мовних таборах беруть участь волонтери різного віку. "Головне, щоб вони були повнолітніми. А так обмежень у віці немає. Найстаршому учаснику було понад 70 років", – розповідає Горлач.
Джон Сільвер, ексаташе з питань вивчення англійської мови Посольства США в Україні, волонтерив у мовному таборі / Фото з особистого архіву GoGlobal
Чимало студентів Оксфордського, Кембриджського та Гарвардського університетів відвідали Україну у рамках мовних таборів. Очільниця ініціативи говорить, що для них волонтерство – одна з кар’єрних сходинок. У багатьох країнах світу громадська діяльність навіть враховується при працевлаштуванні, додає вона.
"Наша організація піклується про волонтерів. Ми забезпечуємо їх проживанням, знаходимо для іноземців приймаючі родини, проводимо для них тренінги. Їм потрібно лише оплатити переліт", – пояснює Горлач.
У пошуках українського "коріння"
Велику частку волонтерів складають члени української діаспори. Діти діаспорян у третьому, п’ятому поколіннях приїжджають до України, щоб не тільки навчати англійській мові, а й "повернути власне коріння", каже керівниця громадської ініціативи.
Наприклад, завдяки GoCamp австралійка з українським корінням знайшла своїх родичів в одному селищі у Київській області. У неї був тільки сімейний альбом з підписами й жодної інформації про рідних, згадує Горлач.
Вони приїхали та десь на Київщині вийшли серед поля. За допомогою жестів жінка знайшла спільну мову з українцями та познайомилася зі своїми далекими родичами,
– радіє громадська діячка.
За її словами, така історія не поодинока. Наприклад, до України щоліта приїжджає волонтер з США в Чернігівську область. Під час першого візиту він захопився темою партизан, яка пов’язана з його дідом. Тому кожного року чоловік прилітає до України, щоб більш детально дослідити це питання.
За п'ять років існування до громадської ініціативи долучилося 165 тисяч дітей з різних регіонів України, зокрема — з Луганської та Донецької областей / Фото з особистого архіву GoGlobal
Горлач наголошує, що є й волонтери для яких важливо працювати саме у школах Донецької та Луганської областей. Частина іноземців "відчуває свою необхідність на лінії розмежування, на Донбасі", пояснює активістка.
Керівниця ініціативи GoGlobal погоджується, що проблеми з вивченням англійської є не тільки у школах, а у вищих навчальних закладах. Тому мовні табори у вишах – "орієнтири" для керівництва організації.
"Дистанційка" не стала на заваді
Найбільша за чисельністю аудиторія GoCamp – це діти 13-15 років. Школярі спочатку соромляться спілкуватися іноземною, але після завершення програми "розкриваються" та вже "не бояться говорити" з громадянами інших країн.
Важливо "Дистанційка" лякає: як студенти зустріли початок навчального року
Спілкування з представником іншої культури допомагає дітям відкривати світ, а також збагачує їхній світогляд. "Після завершення програми між волонтерами та школярами складається дружба і комунікація, міжнародні зв’язки", – розповідає Горлач.
Станом на 2021 рік до GoCamp долучилося 1300 волонтерів з 75 країн світу / Фото з особистого архіву GoGlobal
Під час пандемії коронавірусу мовні табори GoCamp відбувалися у дистанційному форматі. Очільниця ініціативи сподівається, що вже у 2022-му очне навчання відновиться, адже "онлайн-формат ніколи не замінить живе спілкування".
Дистанційно у проєкті GoCamp взяли участь понад 500 шкіл. В онлайні з’явилася можливість спілкуватися не тільки з одним волонтером, а одразу з п'ятдесятьма, говорить громадська діячка.
Під час наших таборів в дітей зникає страх отримати погану оцінку. Тому вони перестають боятися помилитися, сказати щось неправильно. Крім того, у фановому форматі інформація запам’ятовується швидше,
– запевняє вона.
На її думку, школярам важливо покращувати "креативні навички", оскільки "немає сенсу вивчати англійську заради англійської". Саме тому у мовних таборах діти разом з волонтерами створюють відео, артінсталяції, колажі. Учасники GoCamp також вчаться проєктному менеджменту, підприємництву, підкреслює Горлач.