Українська армія може вчасно не отримати цілі партії одягу для різних родів військ. Усе – через самодіяльність Сумської митниці. Місцеві чиновники вирішили заблокувати роботу підприємців, які ввозять тканину, в тому числі, і для потреб Збройних сил. Натомість зажадали хабарів. Схему описали журналісти програми "Особливий погляд".

В Україні лише дві фабрики постачають сукно для армії. І найбільше, понад 40 тисяч метрів на рік – компанія з міста Суми. З нього шиють пальто та кашкети. Але вже місяць їхні машини стоять на кордоні – не пропускає сумська митниця. На фабриці погрожують страйком, але платити хабарі вимагачам – категорично не хочуть.

Водії кажуть: на інших митницях розмитнюють такі самі тканини без проблем. Але в Сумах застрягло вже двадцять машин. Водії живуть в екстремальних умовах – просто в кабінах. Нині на Сумській митниці застрягло 20 машин, в кожній – 20 тон товару. Всього: 400 тон. Кожен день простою машин коштує 100 доларів, тобто за весь "караван" – 2000 доларів на день, а за місяць – 60 тисяч чистих збитків лише на логістиці.

Раніше на Сумській митниці огляд також проводили оперативно, як цього вимагає закон. Однак нині не лише водіїв, але й працівників компанії "Вултекс-С", для якої везуть сировину – митники взяли в заручники. "Якщо навіть взяти митний кодекс, там чітко передбачено митне оформлення за 4 години. Але на жаль як бачите в нашій ситуації вже понад місяць автомобілі не розмитнюються з сировиною", – говорить юрист Євген Страшок.

12 тисяч доларів за одну фуру

На митниці роблять вигляд, що не сталось нічого особливого. Кажуть: людський фактор – виключено, це спеціальна електронна система позначає "Вултекс-С" як ризиковану фірму. Нібито компанія підмінює коди при ввезенні товару. Проте заступник генерального директора ТОВ "Вултекс-С" Євген Овсієнко впевнений: це підстава для відведення очей. Адже за цим порушенням протоколи не були виписані. Так само надуманими називає звинувачення про зміну місця ввезення товару і ймовірну підміну товару по дорозі.

Для Євгена Овсієнка очевидно: всі претензії Сумської митниці – надумані і раніше їх не було. "Проблеми почалися із начальником сумської митниці Олександром Щуцьким. Раптом він передав нам, що ми не будемо працювати на митниці. Чому? Є якісь незаконні схеми в Україні саме по розмитненню турецьких тканин і китайських. Ми в цих схемах не хочемо брати участь, тому така розмова відбулася", – розповідає Овсієнко. Він каже: Щуцький прямо вимагає по 12 тисяч доларів з автомобіля в якості хабаря за безпроблемне розмитнення.

Корупціонер зі стажем

Журналісти нагадали, що Олександр Щуцький, який, в 2016-17 роках був начальником митного посту "Луцьк" Волинської митниці, уже потрапляв до корупційних скандалів. Зокрема, під час роботи на Волині у скромного чиновника із невеликою зарплатою знайшли авто преміум-класу "Бентлі", а також BMW X5 та Мерседес 350. Крім того, у сімейства митника є гідроцикл, недобудована нерухомість на 400 кв. м у Вишгородському районі Київської області, дві земельні ділянки площею 23 сотих, квартира в Києві, в одному з найдорожчих районів – на Подолі, вартість якої може складати чверть мільйона доларів.

Не в схемі – працювати не будеш

Коли Овсієнко не погодився на участь у схемах, митники почали штучно завищувати митну вартість імпортованого товару. "Розмитнюємо рукавиці для армії по 0,43 долара за пару. Один і той самий контракт, одні і ті самі рукавиці, один і той самий постачальник, один і той самий покупець – все однакове. Та після слів, що ми тут розмитнюватися не будемо і нам буде капець – ті ж рукавиці уже стали по 1,25 за пару", – пояснює підприємець.

І так по всіх групах товарів, які завозить "Вултекс-С": пряжу розмитнювали за 2.3 долара – тепер по 7.78; пух: було – 3.3 долара, стало – 4.95 доларів; тканини: замість 3.75 – 5.73; реженерато, або відновлене волокно, було 1 євро – стало 3.

Журналісти відзначають, що митниця дійсно має право корегувати вартість зборів, але згідно ст. 60 Митного кодексу, якщо в системі зафіксовано, що хтось робив менший платіж, а інші більший, то корегування має відбуватися в бік нижчого. Митники кажуть, що зробили все правильно. Хоча, додає Овсієнко, відповідного корегування три місяці тому "чомусь" не робили.

Загроза національній безпеці

Затримки автомобілів із тканинами на сумській митниці можуть стати загрозою національній безпеці, адже "Вултекс-С" постачає сукно для української армії, кажуть в компанії. "На великих парадах наші військові вдягнені в пальто, яке безпосередньо виготовлене з нашої тканини", – відзначає керівник комерційного відділу Сумської текстильної фабрики Артем Котов.

Начальник ткацького цеху Олександр Мінаєв додає: до 40% замовлень компанії – тканини для армії. "Думаю, нашою роботою задоволені, якщо ми получаємо закази від Міністерства оборони", – каже він.

В Україні роблять тканину, але нема технологій для якісного фарбування. Тому, це роблять в Італії. Сіра тканина – для сил спеціального призначення, темно-синя – для моряків, світло-синя для військової авіації. Найбільше – 80%, кольору "полин" – для сухопутних військ. Але запаси на складі закінчуються. Без сировини, яку заблокували сумські митники, державне оборонне замовлення – зірветься.

"Я не можу зробити тканину, я не можу поставити цю тканину швейнику, швейник запізнюється, не може вже поставити готову продукцію, а саме пальто в Міністерство оборони України", – пояснює Котов.

І хоча це справжня диверсія проти держави, яка ще й в стані війни – митники вигадують все нові способи, як викрутити руки успішному підприємству. Наполягають, мовляв, що виробництво – мізерне, а товари завозять, аби перепродати втридорога. За словами Щуцького, підозру викликає той факт, що компанії завозять сировини більше, ніж є виробничих потреб. Євген Овсієнко відповідає: мають право завозити сировину не тільки для себе, а й на продаж.

На кону – людські долі

Сумська текстильна фабрика це два підприємства – "Пандеон" та "Вултекс-С". Створена на базі Сумської суконної фабрики, заснованої ще в 1913-му році. Нині спеціалізується на виробництві пальтових тканин, пряжі та пледів. 50% продукції – цивільного профілю, ще половина – військового. Фабричні цехи розміщені в Сумах та селі Нижня Сироватка. В них працюють півтори сотні осіб.

"Виготовлення пледів і ковдр на даному етапі це дуже рентабельно. Якщо подивитися то в Україні не так багато вітчизняних виробників, які самі виготовляють пледи і ковдри. Їх буквально порахувати пальцями можна, буквально 2-3, то ми одні з них", – каже Котов.

Працюють за світовими стандартами. Використовують найтоншу овечу шерсть – 20 і навіть 17 мікрон – з Австралії, Нової Зеландії, Китаю. Тоді як українська вовна – аж 30 мікронів. А чим тонша – тим м’якша, цінніша і дорожча.

Для виготовлення якісної тканини ввезли італійські верстати. Цим також обурився начальник Сумської митниці Щуцький.

Нині на фабриці майже не лишилося совєцкого обладнання – власники купують європейське. Нехай і вживане, бо дешевше – але економне та якісне.

Більшість цехів – в селі Нижня Сироватка. Для місцевих зарплата у вісім тисяч гривень – пристойні гроші. Утім нині регулярні виплати і стабільність для 150 сімей можуть закінчитися. Сумська митниця завзято руйнує таке крихке благополуччя, нарікають люди.

"У нас зарплатня залежить від того, що от ми виготовили продукцію і її треба передати заказнику. Вже розрахунки йдуть не так, як повинні. Є неустойка", – говорить Олександр Мінаєв. Нині на фабриці грошей людям не платять.

Через це люди виходили на акції протесту під вікна начальника Сумської митниці. Нині на фабриці готуються до безстрокового страйку.

Поки ж керівництво звернулося до Державної фіскальної служби з проханням зупинити Щуцького.

У пошуках справедливості

У компанії є 90 днів на оскарження дій і скасування рішень Сумської митниці у центральному апараті ДФС. Якщо і тут правди не доб’ються – підуть до суду. І певні, що обов’язково переможуть та ще збитки повернуть. Так було вже не раз. Тільки от заплатять за це – не корупціонери, а з кишень простих українців.

Овсієнко каже, що вже має досвід успішного протистояння державним органам. "У 2016 році відкрили кримінальну справу проти нашого підприємства. Приїхали заарештували 5 контейнерів, відвезли в Одесу. Ці контейнери зникли, їх просто віддали фірмі, яка знаходиться в Луганську. Ми спокійно зібрали всі документи, звернулися до суду. Суд першої інстанції в Сумах ми програли, в Харкові апеляційний виграли, 15 млн гривень нам держава повинна компенсувати. Нещодавно пройшов Вищий суд, нам знизили суму до 4,3 млн. Ці гроші ми вже отримали", – каже він.

І наголошує: шкода, що за дії корупціонерів мають розраховуватися платники податків.

Сумські ткачі також хочуть звернутися до Державного бюро розслідувань. Це не просто господарський спір, а кримінальне правопорушення – вимагання хабарів. Сам же скандал став міжнародним – стурбоване посольство Туреччини, адже Сумська митниця заблокувала продукцію їхніх фабрик.

Автор Сергій Мілованов