І не тому, що після суворого посту хотілося з’їсти смаколиків, а насамперед через повір’я. Вважалось, хто як бігтиме, так і вестиметься господарство, тож зрозуміло кожному кортіло випередити сусіда.
Прийшовши додому, господар клав на стіл кошик, діставав паску та торкався нею всіх членів сім’ї, щоб їх люди шанували, як паску. Опісля розрізав яйце на стільки частин, скільки присутніх за столом і благословляв усіх. Другою слід було їсти свячену паску. Тут теж були свої забобони.
Жодна крихта не повинна була впасти на підлогу. Бо як тільки її з’їсть миша, одразу перетвориться на кажана й літатиме над головою того, хто впустив свячене. Крихти зі столу обов’язково виносили на город. Лише після цього можна було приступати до м’ясних страв та солодкого.Горе чекало того, хто в цей святковий день перебере зі спиртним. Цілий рік він ходитиме немов уві сні.
Читайте також: Вербна неділя: якими цілющими силами наділені котики
Була й інша крайність. Частина селян взагалі нічого не пила у Великодню неділю, навіть води. Так сподівалися врятувати себе від спраги під час літніх жнив.
Хорошою прикметою на Великдень було почути зозулю – це віщувало поповнення в сім’ї, а молодим дівчатам – швидке заміжжя. У селах пильно стежили, чи на Паску хтось не народив дитину. Вірили, що це немовля стане відомою людиною. А ті, хто народився на пасхальному тижні, матимуть добре здоров’я.
Після довгого посту молодь влаштовувала справжні народні гуляння. Адже у Великдень усі мають веселитися, а хто сумуватиме цього дня, не знатиме радості й протягом усього року.