Час змін прийшов

За підрахунками науковців, в українських надрах зосереджено близько 120 видів корисних копалин, з яких приблизно 100 мають промислове значення. Серед них родовища 21 з 30 матеріалів, які визначені ЄС як "критичні речовини". Вони необхідні для розвитку "зеленої" енергетики, зокрема, акумуляторних батарей.

Читайте також Три кити відновлення українських громад

Більшість покладів літію, графіту, кобальту, ніобію та інших подібних мінералів є перспективними, тобто не ведеться видобуток, збагачення та переробка. Останні роки власники спецдозволів на розробку таких родовищ в кращому випадку займалися підготовчими роботами. В гіршому – про них просто згадували політики, намагаючись підкреслити потенціал України.

Але прийшов час змінювати status quo. І ось чому.

Усе частіше на різних рівнях оцінюються втрати України від російського вторгнення, яке почалося ще у 2014 році. Зазвичай говорять про прямі руйнування, як от металургійні заводи в Маріуполі, логістичні об'єкти навколо Києва, сільськогосподарські або переробні активи на Півдні України та багато всього іншого, що можна побачити особисто або показати на фото та відео.

Скільки родовищ Україна перестала контролювати

Є ще один напрямок втрат, який набагато складніше побачити, але можна оцінити – це втрата доступу до родовищ корисних копалин.

Нещодавно українська служба BBC разом з науковцями оцінила мінеральні запаси України, які загарбала Росія, в 12,5 – 15 трильйонів доларів. Переважно мовиться про вугілля Донбасу, основні родовища якого розташовані на території Донецької та Луганської областей. Також росіяни тимчасово контролюють великі шельфові родовища нафти та газу, вапняків та навіть легендарні соляні копальні біля Соледару.

За оцінками Інституту геологічних наук НАН України, на які посилаються журналісти, Україна не контролює 81% вугільних родовищ та 24% – нафтогазових. Це дійсно величезні обсяги.

Додатково через зупинку українських металургійних підприємств та блокування портів Азовського та Чорного морів суттєво зменшився видобуток залізної руди підприємствами Кривбасу. Цю продукцію просто неможливо експортувати через західні кордони в тому обсязі, що раніше йшов через чорноморські порти в Китай та інші країни.

Важливо НАТО має визначити, якими будуть наступні 50 років

Ці втрати мінеральної бази разом з іншими економічними чинниками призвели до падіння ВВП України майже на 30% у 2022 році. Показник в три рази перевищує падіння 2015 року, коли Україна повноцінно відчула вплив першої фази російської агресії.

Нам потрібно відновлювати економіку. Провідні українські економісти прогнозують зростання вже у 2023 році. Зокрема НБУ каже про ріст цього показника на 2%. Але це мінімальні значення після падіння майже на третину. Потрібен рецепт, який дозволить суттєво прискорити відновлення: створювати нові підприємства з сотнями робочих місць, мільйонами гривень податків та експортом продукції на світові ринки попри складнощі з логістикою.

Грубо кажучи, це має бути щось компактне і одночасно дороге. Та ще й настільки високої якості, щоб зацікавити іноземних покупців. Ще краще, щоб закордонні споживачі стали інвесторами в українське виробництво та одночасно лобістами українських інтересів на глобальному рівні.

Що відповідає таким критеріям?

Перспективні корисні копалини в Україні

Так, весь світ знає про українські пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію та все ближче знайомиться з продуктами агропереробки, зробленими в нашій країні. Однак ця сфера не дасть потрібний приріст економіки в короткі терміни.

Зауважте Як глава ЦРУ намагається нав'язати Україні свої "дорожні правила"

Будемо відвертими, найближчими роками Україна також не стане маркет мейкером у виробництві автомобілів або електроніки. У цій сфері є гравці з мільярдними капіталами та політичною підтримкою. Однак ми можемо інтегруватися в їхні ланцюжки постачання завдяки тому, що нашій країні дала матінка-природа.

Прийшов час згадати про перспективні корисні копалини, родовища яких є на достатній відстані від лінії зіткнення та можуть бути цікаві світовим виробникам високотехнологічної продукції. Це всі ті, хто використовує літій-іонні батареї в електромобілях, системах накопичення енергії та гаджетах, а також має потребу у збільшенні або диверсифікації поставок високоякісних компонентів.

В Україні є родовища літію, графіту та інших мінералів, без використання яких вже неможливо уявити сучасний світ та світ майбутнього. Вони не просто є, а вже кілька років активно вивчаються та готуються до промислової розробки.

Наприклад, "УкрЛітійВидобування" вже пройшло великий шлях з підготовки Полохівського родовища в Кіровоградській області. Ми вже зробили додаткові геологічні дослідження, практично вийшли на завершальний етап розрахунку інвестицій, які потрібні для будівництва шахти та збагачувальної фабрики.

Рекомендуємо Чи справді Захід проігнорував благання про "закриття неба" минулого року?

Ми впевнені що досвід колег, які вже займаються видобутком в Україні, в поєднанні з іноземними інвестиціями та якісною "домашньою роботою", зробленою власниками ліцензій на розробку родовищ літію, графіту та інших перспективних корисних копалин, дасть фантастичний результат.

Виробництво в Україні продукції, яка є критично необхідною для високотехнологічного обладнання, стане важливим елементом післявоєнного відновлення. Це прискорить зростання ВВП та інтеграцію України у європейські та світові ланцюжки постачання. Міцна економіка – це важливий внесок у спроможність країни протистояти зовнішньому агресору.