Ми від початку вторгнення ведемо моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією, та публікуємо ці дані у відкритому доступі у форматі інтерактивної мапи. Детальніше про те, якої шкоди завдала Росія природі України та з чим нам доведеться працювати після війни – читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
До теми Три роки повномасштабної війни: буду говорити неприємні речі
Волонтери вже зафіксували понад 2000 випадків різних за впливом та інтенсивністю: від незначної локальної шкоди до абсолютно руйнівних для природних екосистем, як-от знищення росіянами дамби Каховського водосховища.
Ці випадки зафіксовані у семи різних категоріях: "Відходи тваринництва", "Пошкодження промислових об'єктів", "Пошкодження об'єктів нафтогазової промисловості", "Ядерна безпека", "Пошкодження енергетичних об'єктів", "Вплив на екосистеми" та "Вплив на морську екосистему".
Інтерактивна мапа випадків потенційної шкоди довкіллю / Інфографіка "Екодії"
Масштабні викиди отруйних газів через атаки на промислові об'єкти
Росіяни пошкодили сотні підприємств по всій Україні, але найбільше випадків зафіксовано на прифронтових територіях. Зруйновані дуже різні об'єкти, наприклад, 3 березня 2022 року відбулась пожежа на складі пінополіуретану у Київській області, а 22 квітня 2022 року у Харкові внаслідок ракетного удару згоріло виробництво автомобільної хімії. Були також багаторазові пошкодження цистерн з аміаком, азотною кислотою та аміакопроводи у різних областях України. А через влучання російських ракет 19 квітня 2024 року по портовій інфраструктурі в Одеській області було знищено 10 тонн рослинної олії.
Це лише три випадки з сотень, та зазвичай пошкодження промислових об'єктів – заводів, фабрик, складів тощо – це не тільки руйнування, а й масштабні пожежі, витоки отруйних речовин у довкілля, забруднення повітря токсичними газами.
До прикладу, головним ризиком від руйнування цистерн з азотною кислотою є те, що при взаємодії парів азотної кислоти із вологою в атмосферному повітрі можуть утворюватися кислотні дощі. Такі опади спричиняють вимивання з ґрунтів кальцію, калію та магнію, що веде до деградації флори й фауни. Через такі опади гинуть ліси, отруюється вода озер і ставків.
Вогонь та токсини: наслідки атак на об'єкти нафтогазової промисловості
Російські війська багаторазово атакували об'єкти нафтогазової промисловості України: від нафтопереробних заводів до нафтобаз, газових сховищ та АЗС.
Особливо багато таких випадків було на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Наприклад, атака нафтобази у Калинівці 24 березня 2022 року, що на Київщині. Тоді пожежа тривала 5 днів, згоріло 22 резервуари з нафтопродуктами, 8 залізничних естакад з вагонами-цистернами та трубопроводи. Внаслідок горіння 5,8 тисячі тонн палива в атмосферне повітря Київщини потрапило 20 тисяч тонн забруднювальних речовин, зокрема:
- 19 тисяч 935 тонн діоксиду вуглецю,
- 36 тонн оксиду вуглецю,
- 8 тонн діоксиду азоту,
- 3 тонни оксиду цинку.
Пожежа на нафтобазі у Калинівці, Київська область, 24 березня 2022 року / Фото Суспільне
Пожежі на нафтобазах спричиняють масштабні викиди токсичних речовин, що завдають шкоди як людям, так і навколишньому середовищу. Внаслідок згорання нафтопродуктів утворюються чадний газ, бензопірен, оксиди сірки, азоту, канцерогенні ароматичні сполуки, кислотні гази та сажа, які є небезпечними для здоров'я. Вони можуть викликати отруєння, мутагенні зміни та респіраторні захворювання.
Читайте також 3 роки повномасштабної війни․ Світ змінюється, а Україна воює попри зраду найближчого союзника
Окрім загрози для людей, такі пожежі завдають значної шкоди ґрунтам, водоймам і рослинності, зокрема спричиняючи забруднення та руйнування екосистем.
Енергетичний терор: руйнівні наслідки атак на енергетичну інфраструктуру
Одна зі складників російської воєнної агресії – це енергетичний терор українців. З першого ж дня повномасштабної війни росіяни атакують українські енергетичні об'єкти. За три роки війни пошкоджені та зруйновані десятки таких об'єктів:
- Зміївська ТЕС,
- Курахівська ТЕС,
- Трипільська ТЕС,
- Бурштинська ТЕС,
- Ладиженська ТЕС,
- ДніпроГЕС та інші.
Обстріли таких об'єктів небезпечні не лише для споживачів, а й для довкілля, оскільки на них є сховища палива – найчастіше вугілля, мазуту чи торфу. Вони можуть зайнятися і спричинити значні викиди небезпечних речовин у повітря: сажі, твердих часток, діоксиду азоту, діоксиду сірки, важких металів тощо. З часом ці речовини можуть поширюватися далеко за межі території, де сталася пожежа, та сильно впливати на здоров'я людей.
Окрім того, масштабні пожежі впливають на зміну клімату, пришвидшуючи процеси, що спричиняють глобальне потепління.
За даними Ініціативи з обліку викидів парникових газів внаслідок війни, загальні викиди парникових газів за три роки повномасштабного вторгнення становлять 230 мільйонів тонн CO2. Такий об'єм викидів еквівалентний річним викидам Австрії, Угорщини, Чехії та Словаччини разом узятих або щорічним викидам 120 мільйонів автомобілів, що працюють на викопному паливі.
Знищені сотні гектарів заповідного степу
Будь-які дії російської армії мають негативний вплив на довкілля України, але є низка випадків, що особливо руйнівні для екосистем. Головним чином це випадки, коли знищуються природні екосистеми та об'єкти природо-заповідного фонду України.
Зауважте Як болота рятують життя українців: факти, про які ви могли не знати
За три роки постраждали десятки таких об'єктів, зокрема, унікальний біосферний заповідник "Асканія-Нова", де вигоріли сотні гектарів заповідного степу та знищено сотні тварин, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, Луганський природний заповідник "Трьохізбенський степ", регіональний ландшафтний парк "Клебан-Бик", національний природний парк "Святі гори", що на Донеччині, національний парк "Кам'янська Січ", що був окупований з лютого по листопад 2022 року та багато інших.
Підрив греблі Каховської ГЕС, 6 червня 2023 року / Фото "Радіо Свобода"
Найбільш руйнівною для довкілля подією за останні три роки є підрив греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року та його наслідки. Масштаби катастрофи виявилася величезними: сукупна зона затоплення та осушення склала не менш як 5000 квадратних метрів, були затоплені вразливі екосистеми, зокрема, у національних парках та інших об'єктах природно-заповідного фонду. Через це існування окремих видів та екосистем опинилося під загрозою.
Окрім того, підтоплено багато складів, промислових підприємств, сміттєзвалищ, АЗС та інших об'єктів, звідки у Дніпро-Бузький лиман вимило токсичні речовини. А у Чорне море потрапила велика кількість прісної води, забрудненої паливно-мастильними матеріалами, добривами, стічними водами із затоплених населених пунктів та полів.
Додатковим джерелом вторинного забруднення могли стати донні відклади Каховського водосховища, де десятиліттями накопичувалися викиди промислових підприємств та залишки пестицидів і добрив із навколишніх полів.
Руйнівний вплив на морську екосистему
Найбільше забруднюють Чорне та Азовське моря паливно-мастильні матеріали та боєприпаси, що потрапляють у воду при затопленні кораблів та літаків. Таке ставалося неодноразово: 3 березня 2022 року росіяни затопили судно під прапором Панами у Чорному морі, а 16 березня того ж року два збитих літаки впали у воду. А 7 липня 2022 року росіяни обстріляли молдовський танкер Millennial Spirit, на якому було понад 500 тонн дизельного пального. Після другого влучання по танкеру з'явилися повідомлення про пожежу, а згодом, приблизно на тому ж місці, помітили нафтову пляму. Сам танкер, імовірно, затонув.
Атака на росіян на цивільний танкер Millennial Spirit, 25 лютого та 7 липня 2022 року, Чорне море / Фото Міноборони України
Обстріли та горіння кораблів у морі, падіння літаків загрожують не лише викидами забруднювальних речовин у повітря. Затоплена і пошкоджена військова техніка є джерелом забруднення нафтопродуктами, які створюють на поверхні моря непроникну для кисню плівку. Крім того, ці нафтопродукти токсичні для більшості морських мешканців, зокрема, дельфінів.
Загроза ядерній безпеці України
Не всі випадки, що фіксує "Екодія" на своїй інтерактивній мапі, мають фактичну шкоду довкіллю. Наприклад, категорія "Ядерна безпека", куди вносяться всі події, пов'язані з ядерними об'єктами в Україні: проліт ракет над ними, вибухи на території та поруч, втрата ними електропостачання, перебіг окупації тощо. Якщо росіяни здійснять цілеспрямовану руйнівну атаку на ці об'єкти, наслідки для природи та українців будуть колосальними.
З 4 березня 2022 року росіяни утримують під окупацією Запорізьку АЕС – найбільшу атомну станцію Європи, яка забезпечувала приблизно п'яту частину електроенергії України. За час окупації неодноразово фіксувалися руйнування інфраструктури станції, пошкодження ліній електропередач, обстріли, вибухи на території та періодичні відключення електропостачання, критично важливого для охолодження блоків.
Важливо Мінімум 2 роки ревізії: ЗАЕС після окупації не зможе працювати на повну
6 червня 2023 року підрив росіянами Каховської ГЕС спричинив втрату надійного джерела водопостачання для охолодження та інших потреб ЗАЕС. Станцію досі змушені обслуговувати українські працівники, які перебувають у полоні, зазнають постійного тиску, проходять перевірки та піддаються тортурам.
Ситуація на станції є безпрецедентною. Тривала втрата електропостачання, пошкодження систем охолодження чи недбалість окупантів також можуть призвести до серйозних аварій та пошкодження реакторів. Крім того, існує ризик, пов'язаний із сухим сховищем ядерних відходів, де зберігається 174 контейнери, кожен із яких містить 24 збірки відпрацьованого ядерного палива.
Останнім страшним випадком стала атака російського ударного дрона на Чорнобильську АЕС. Внаслідок цього пошкоджено зовнішню та внутрішню оболонки Арки нового безпечного конфайнменту, у якому утворився отвір діаметром близько шести метрів, а також пошкоджене обладнання та електрокабелі. Ліквідація наслідків тривала кілька днів, рятувальники відкривали конструкції для остаточного гасіння. Попри пошкодження, опорні балки не зазнали значних руйнувань, а радіаційний фон залишався в межах норми.
Важливо розуміти, що відновлення пошкоджених екосистем потребуватиме значних ресурсів та часу, а деякі втрати можуть виявитися незворотними. Вже зараз очевидно, що наслідки будуть відчутні не тільки на територіальному рівні, але й глобально, зокрема через значні викиди парникових газів та знищення важливих для біорізноманіття територій.