Кандидатка наук, медична психологиня, експертка з психологічної кібербезпеки Наталя Бугайова каже, що причини шутінгу існують різні.
Важливо "Групи смерті" та підліткові самогубства в Україні: як вберегти дитину від трагедії
Наприклад, за булінг або моббінг, участь в терористичних групах, наслідування ідеалам (наприклад, Еріку Харрісу і Ділану Кліболду – учням старших класів школи "Колумбайн", які здійснили масовий розстріл співучеників в США в 1999 році) або інших шутерів, чиї дії і подальша розтиражованість подій у ЗМІ, стала каталізатором у прийнятті рішення про масове вбивство, а також бажання стати відомим, навіть таким злочинним способом.
Шутінг
Стрілянина по людях в місці масового їх скупчення з метою укласти якомога більше людей. За своєю суттю кожен "шутінг" це теракт, покликаний залякати і шокувати людей.Нерідко причиною шутінга виступає наявність недіагностованих психічних розладів або захворювань. Слід зазначити те, що поведінка масшутерів ніколи не відбувається в стані афекту, оскільки всі злочини ретельно плануються і, часом, етап підготовки до них може займати роки.
Наталя Бугайова
Кандидатка наук, медична психологиня, експертка з психологічної кібербезпеки
Аналіз поведінки "пермського шутера"
Експертка проаналізувала поведінку "пермського шутера" на підставі його текстів з соціальних мереж. За її словами, на підставі залишеного Бекмансуровим поста, можна зробити деякі висновки. Так Пермський стрілець заявив наступне: "Подія не є терактом (принаймні з юридичної точки зору). Я не перебував в екстремістських організаціях, був не релігійний і аполітичний".
Судячи з тексту, Тимур Бекмансуров задумав зробити массшутінг ще багато років тому і планував злочин масового розстрілу, каже експертка з психологічної кібербезпеки.
За словами Бугайової, шутеру було байдуже, який заклад буде обрано для реалізації його плану і хто постраждає. Єдине, що його цікавило – знищити якомога більше людей. Про проблеми з психічним здоров'ям, комунікаційними порушеннями та немотивованою агресією у Тимура Бекмансурова, за словами кандидатки наук, свідчать написані ним рядки:
Все навколо виглядає так штучно, як уві сні, немов я спостерігаю за діями моєї оболонки від 3 особи. Кожен день є повторенням минулого, все починається зі дзвону в голові. Завжди складно було спілкуватися з людьми, незрозумілі їхні емоції. Що вже тримати в таємниці, ще з часів початкової школи я зрозумів, що мені подобається завдавати людям біль..,
– цитує слова "пермського шутера" експертка.
Наталя Бугайова каже, що серйозною проблемою, на її погляд, є й те, що обстеження психіатра і психолога, необхідні для дозволу на придбання зброї, носять формальний характер, питання однотипні і повторюються, а тести, що використовуються, можна з легкістю знайти в інтернеті і запам'ятати необхідні відповіді для отримання успішного результату, чим і скористався Пермський стрілець.
Кандидатка наук, медична психологиня, експертка з психологічної кібербезпеки Наталя Бугайова / Фото – фейсбук Наталі Бугайової
Зокрема, Бекмансуров описує, як йому вдалося обдурити психіатра і психолога: "Після повернення додому мені не склало труднощів знайти цей тест, прочитати про критерії оцінювання і пройти його пару десятків разів за вихідні. Повернувся на прийом через кілька днів, знаючи відповіді на питання, досить швидко пройшов даний тест".
Наталя Бугайова каже, що те, що психічні проблеми у Тимура Бекмансурова прогресували, можна зрозуміти з опису його стану ще навесні: "До кінця травня став розуміти, що мені все важче себе контролювати. Вирішив менше контактувати зі своїм колом спілкування, з деякими людьми зовсім припинив спілкування, так як здавалося, що я можу заподіяти їм шкоду".
Безпосередньо перед здійсненням массшутінга Бекмансуров пише: "Я ненавиджу себе, але я хочу заподіяти біль усім, хто встане на моєму шляху. Дзвін став ще сильніше, нібито мою голову здавлюють лещата. Не покидає відчуття того, що все навколо всього лише сон. Не бачу сенсу писати щось ще".
Він усвідомлює неможливість контролювати власну агресію і зізнається, що єдине, що його може зупинити – це смерть й "благо вона близька",
– каже експертка.
За її словами, на жаль, до тих пір, поки дозвіл на носіння зброї буде носити формальний характер, моніторінг психічних захворювань не проводитись, у навчальних закладах питання безпеки будуть ігноруватись, а негативні соціальні явища будуть процвітати, проблема массшутінгу залишатиметься актуальною.
Найгучніші випадки стрілянини в навчальних закладах
Масове вбивство в Йокела, 2007 рік
7 листопада 18-річний школяр не прийшов на перший урок. Замість цього він відправив в спільноту, присвячену шкільним масовим вбивствам, своє фото, на якому цілиться в камеру з пістолета. Він написав, що цей день увійде в історію. Після цього хлопець сів на велосипед та попрямував до школи, куди зайшов через підвал.
Першою жертвою став 16-річний підліток, якого злочинець застрелив в коридорі. Тоді від куль школяра загинуло шість учнів та двоє дорослих. Зокрема, й медсестра, яка надавала допомог пораненим та директорка школи, якій вдалося вибратися за межі школи. Однак, хлопець знайшов її біля шкільного ставка. 61-річна жінка отримала 7 куль.
Після цього хлопець намагався спалити школу, але, коли прибула поліція, – він вистрелив собі в голову та загинув.
Каухайокі, Фінляндія, 2008 рік
23 вересня студент зайшов у приміщення Професійно-технічного навчання через підвал. Хлопець одразу вистрелив в охоронця, але промахнувся. У навчальній зоні він відкрив вогонь по студентах, підпалив коктейль Молотова і кинув у коридор. Після цього кілька учнів вирішили перевірити в чому справа і вийшли подивитися. Всього тоді було вбито 9 учнів та одного викладача. Після перестрілки з правоохоронцями, хлопець вистрілив у себе та через кілька годин помер у лікарні.
Ньютаун, США, 2012 рік
14 грудня 2012 року відбувся один з найвідоміших масових вбивств у навчальному закладові. Зокрема, в школі "Сенді-Хук". Спочатку 20-річний Адам Ланза вбив власну матір, після чого забрав її машину та поїхав у початкову школу. Там він вбив вчительку та 20 дітей. 7 працівників також загинули, закриваючи собою дітей. Всі загиблі – діти, віком від 6 до 7 років. Чоловік вистрелив близько 100 куль. Після прибуття правоохоронців, злочинець застрелився.
Москва, Росія, 2014 рік
Це другий інцидент в Росії масового вбивства в школі. Перший – терористичний акт в Беслані, унаслідок чого загинули 334 заручники (переважно діти). Учень десятого класу Сергій Гордєєв, озброєний карабіном і гвинтівкою, увірвався до будівлі своєї школи 3 лютого 2014 року. Спершу він вбив вчителя географії та захопив у заручники 21 підлітка. Після чого відкрив вогонь по поліції, важко поранивши патрульного та вбивши охоронця.
Школа №263, Москва / Фото – закордонні ЗМІ
Івантєєвка, Росія, 2017 рік
Дев'ятикласник влаштував стрілянину в школі під час уроку інформатики. Пронісши пістолет під плащем і взявши з собою кілька димових шашок, він пішов захоплювати школу. Підліток увірвався в клас і наказав всім учням сісти на підлогу.
Після цього 15-річний учень напав на вчительку з кухонною сокиркою і вистрелив її у лице. Троє учнів, злякавшись, вистрибнули із вікна другого поверху. Хлопець був затриманий правоохоронцями. Внаслідок стрілянини ніхто не загинув. Хлопцю призначили 7 років і 3 місяці виховної колонії, його звинуватили в замаху на вбивство двох і більше осіб.
Паркленд, США, 2018
14 лютого 2018 року близько в середній школі Марджорі Стоунман Дуглас, співробітники та учні школи почули звуки пожежної тривоги. Коли всі почали виходити з кабінетів, колишній учень школи почав всіх розстрілювати. "Стрілець", який використовував напівавтоматичну сучасну спортивну гвинтівку, активував пожежну сигналізацію безпосередньо перед розстрілом. Сам хлопець був у протигазі. Внаслідок трагедії загинуло 17 людей.
Школа Марджорі Стоунман Дуглас / Фото / Formulanone
Керч, Україна, 2018 рік
17 жовтня в Керченському політехнічному коледжі в результаті вибуху і стрілянини загинула 21 людина з-поміж учнів і персоналу навчального закладу, зокрема, і сам нападник. Всього постраждали 67 осіб. Це найбільше за кількістю жертв масове вбивство в навчальному закладі в новітній історії Європи. Російська влада розслідує напад у Керчі за статтею "вбивство двох і більше осіб загальнонебезпечним способом". Українська Прокуратура Автономної Республіки Крим кваліфікує подію в коледжі як терористичний акт.
Офіційна версія Слідчого комітету Росії полягає в тому, що саме 18-річний Владислав Росляков самотужки скоїв збройний напад на коледж, попередньо заклавши вибухівку. Дозвіл на зброю він оформив у Росгвардії.
До теми Масове вбивство людей у Керчі: з'явилося відео коледжу одразу після трагедії
Благовєщенськ, Росія, 2019 рік
В Амурському коледжі будівництва та житлово-комунального господарства, як повідомили в пресслужбі Слідчого комітету РФ, 19-річний студент розстріляв своїх одногрупників з мисливської зброї, яка була зареєстрована на нього. Внаслідок трагедії загинув 19-річний хлопець, ще троє були поранені та доставлені у лікарню. Студент, який влаштував стрілянину, наклав на себе руки.
Амурський коледж будівництва і комунального господарства / Фото – закордонні ЗМІ
До теми У РФ студент влаштував розстріл в коледжі та наклав на себе руки: відео 18+
Казань, Росія, 2021 рік
Стрілянина в гімназії №175 в Казані сталася 11 травня 2021 року. Колишній учень цієї школи Ільназ Галявієв підірвав у будівлі бомбу і відкрив стрілянину з мисливської зброї. Під час трагедії загинули дев'ять осіб, ще два десятки школярів і вчителів отримали поранення.
Що кажуть психологи?
Психолог-криміналіст Юрій Ірхін каже, що привід, мотивація та передумови кожного окремо взятого такого роду злочину, – індивідуальні. За його словами, особистість злочинців також завжди різна – хтось мав намір, а хтось ні.
Хтось міг мати мотив помсти, ненависть, злоби. У всіх по-різному, кожен випадок – індивідуальний. Навіть, якщо порівнювати випадки у Керчі, Полтаві та в Казані – скрізь різна мотиваційна платформа,
– каже експерт.
За його словами, нічого спільного між ними знайти фактично неможливо. Однак, спільна риса, яка відрізняє цей контент від інших злочинів – соціопатична мотивація, тобто ненависть до людей взагалі.
Не до конкретної людини. Тут ціль вбити не одного, а "покосити" якомога більше. До того ж зазвичай, незнайомих та ні в чому не винних,
– додав психолог.
Ненависть до людей, за словами експерта, формується з різних причин. Зазвичай, це неправильне виховання, світогляд чи під дією якихось залежностей, зокрема, від інтернету. Також у людини можуть бути психічні відхилення або психотропний стан – наркотичний чи алкогольний.
Тобто, ненависть до людства виникає через певні зміни у психіці. Не обов'язково це мають бути психічні захворювання. До речі, люди з психічними розладами рідко вчиняють такого роду злочини. Зазвичай, це роблять психічно здорові, але такі, які перебувають в неадекватних станах,
– зауважив Ірхін.
За його словами, в таких людей може бути тотальна озлобленість, приниженість, синдром "аутсайдера", ізгойство. Наприклад, каже психолог, якщо молоду людину суспільство відкидає і не приймає, то вона може розізлитися на суспільство взагалі як на таке. Після чого може "зірвати" злість на найближчому оточенні. Як правило, озлобленість на суспільство притаманне підліткам. За словами експерта, на це впливає підлітковий максималізм.
Він реалізується в тому, що людина закривається у своєму внутрішньому світі. А бувають випадки протилежні та виникають такі випадки. А оточення підлітка – це найближче соціальне його коло: школа, вищий навчальний заклад,
– додав психолог.
Дитяча психологиня Любов Найдьонова каже, що таким злочинам передує комплекс причин, насамперед психологічних. За її словами, це складна травматична ситуація, коли людина "на межі". Тут залучений і ціннісний аспект.
Звісно, є аспект і не тільки індивідуальної психології, але і групові процеси, коли створюється група серед людей, які іншим способом не можуть соціалізуватися, отримати досягнення. Тоді ці люди в групі отримують підтримку своїм деструктивним тенденціям,
Любов Найдьонова
Дитяча психологиня
Всі ці процеси потребують опрацювання у формі профілактики – превенції. На жаль, каже експертка, в університетах психологічні служби не дуже розвинені. Зараз фактично відбувається тільки їхнє становлення.
Дитяча психологиня Любов Найдьонова / Фото – фейсбук Любов Найдьонової
Стосунки в родині – це базовий компонент, який пов'язаний з усім. За словами Найдьонової, якщо у родині є негаразди, то це впливає на розвиток особистості. І це не лише стосунки між батьком чи матір'ю та дитиною, а й між двома батьками. Це суттєво впливає на те середовище, в якому соціалізується дитина.
Якщо говорити про булінг, то він є ознакою того, що середовище не є безпечним. В оточенні, де є психологічне насильство, такі інциденти є більш ймовірні. Тому, з булінгом потрібно боротися системно. Зокрема, працювати над цінностями, культурою закладу освіти, над стосунками, щоб була згуртованість,
– пояснює експертка.
Крім того, каже експертка, треба також працювати над вибудуванням майбутнього, бо "ці діти, які так вчинили – своє майбутнє не відчували, вони його знищили. А це роль дорослих – допомогти побувати позитивне майбутнє".