На думку журналістів, не спроможний похвалитися бодай мінімальними економічними здобутками, президент намагається збільшити свої шанси за рахунок залякування країни загрозою вторгнення.

"Запровадження воєнного стану після зіткнення з ВМС Росії у Керченській протоці виглядало, як спритний політичний хід для Президента України Петра Порошенка напередодні виборів, які, згідно з опитуваннями, він програє. Але ще до того часу, як парламент покінчив з його указом, стало зрозуміло, що він отримав поразку у справі, яка віщувала перемогу", – йдеться у статті видання "Блумберг".

На думку автора публікації, агресивні дії росіян проти українських моряків вигідні обом президентам – і Володимиру Путіну, і Петру Порошенку.

Останній не в змозі будувати свою кампанію на базі економічних досягнень. Через п’ять років після Революції Гідності Україна залишається найбіднішою країною в Європі. Натомість Порошенко демонструє свій патріотизм та успіх у виведенні України з орбіти Росії.

"Гасло його кампанії звучить як "Армія, Мова, Віра". І це – на диво націоналістичний порядок денний для кондитерського магната, який ще донедавна активно вів бізнес з Росією. Згідно з останніми опитуваннями, його стратегія не працює. Порошенко відстає від колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та коміка, актора і продюсера Володимира Зеленського. Протистояння Росії напередодні виборів могло б збільшити шанси головнокомандувача", – пише видання.

Про вигідність захоплення Росією українських кораблів для обох лідерів йдеться і в статті The Independent. Британське видання вважає, що за наслідком інциденту в Азовському морі Кремль має чергове підтвердження своєї легенди про "київську хунту". Водночас Банкова отримала змогу використати воєнні інструменти заради перемоги на виборах.

"Російська загроза – один із ключових елементів потрійної передвиборчої обіцянки Порошенка, про яку плакати сповіщають країну – "Армія, мова, віра". Не обов’язково мислити цинічно, щоб пов’язати становище президента на виборах із пропозицією ввести воєнний стан", – вважає журналіст часопису.

Водночас, на думку репортерів Foreign Policy, першочерговий план Петра Порошенка передбачав відтермінування призначених на кінець березня президентських перегонів. Але Верховній Раді вдалося поламати цей задум.

"До президентських виборів залишилося чотири місяці, а рейтинги підтримки Порошенка стрімко знижуються, тому дехто припустив, що Порошенко хотів відтермінувати вибори, адже за українським законодавством під час воєнного стану не можуть відбуватися жодні вибори і виборчі кампанії", – переконаний автор.

Журналісти Süddeutsche Zeitung вказують на невідповідність рішення про введення воєнного стану масштабу загрози. І припускають, що його підписання було спробою використати ситуацію і збільшити свою народну підтримку.

"Це радикальне рішення викликало у частини українців недовіру: навіть у піки війни проти Росії та підтримуваних нею об’єднань на сході України влітку 2014 року Київ відмовлявся від цього кроку. Недільний же випадок, коли російські військові підрозділи обстріляли і захопили українські човни, з суто військового погляду був дрібницею", – пише німецька газета.

Її позицію підтримують колеги із Der Spiegel, які ставлять аналогічне питання: чому воєнний стан необхідно було запроваджувати саме зараз, якщо війна триває вже давно?

"Сама пропозиція про запровадження воєнного стану варта уваги, адже до цього часу українська влада уникала цього кроку: навіть після анексії Криму та війни на Донбасі. На кінець березня в Україні заплановані президентські вибори", – йдеться у статті.

Більшість видань сходяться на думці, що нехитра комбінація не допоможе Петру Порошенку у виборчих справах, а радше навпаки – зменшить і без того примарні шанси на переобрання. Також, на думку журналістів, у нинішній ситуації головнокомандувач мав би зосередитися на звільненні захоплених росіянами українських військових, які потрапили в полон під час виконання наказу, а не на власних політичних комбінаціях заради майбутніх виборів.