Знекровлені багатомісячним протистоянням сепаратисти будуть імітувати намагання посунути українські позиції. Зважаючи навіть на добровольців з Росії, місцевий людський ресурс у терористів закінчується.
Українська армія налагодила механізм ротації і легше входить у затяжну осадну війну. Проте йти у наступ не збирається. Передусім це зумовлюється важкою економічною ситуацією в державі. І якщо відверто, то в керівництві України немає людини, яка б хотіла взяти відповідальність за нові смерті військових під Донецьком та Луганськом. До того ж, наступ українських військ дозволить Росії спустити гачок відкритої військової агресії. На Банковій цього страшенно бояться.
Нинішня влада обирає курс на оборону тих територій, яка контролює на сьогодні. Адже превалююча думка серед правлячого класу полягає у тому, що міжусобні протистояння бойовиків будуть ослаблювати, так звані республіки. І саме тоді, вони стануть легкою здобиччю для української армії.
Україна спробує економічно послабити самопроголошені республіки. Перші кроки вже зроблені, а саме заборона переведення пенсійних виплат. Показовим буде прийняття нового бюджету України на 2015 рік.
Якщо Київ не профінансує частину територій, які тимчасово знаходяться під контролем сепаратистів, то ми будемо свідками, як частина Донбасу досить швидко перетвориться навіть не на Предністров’я, а на Сомалі.
Зміна "еліт" в ДНР і ЛНР
Ставка на міжусобні конфлікти всередині самопроголошених республік подекуди тьмяніє через помітні зміни еліт, які зараз переживають ці території. Харизматичні військові ватажки, такі як Бєзлєр, Стрєлков та Мозговий, які створювали загони сепаратистів вже не потрібні, ані Росії, ані так званим республікам. Деяким пропонують «відпустки», а деяким відверто погрожують. Поки що російським спецслужбам вдалося прибрати усіх, крім Мозгового, але його черга десь наближається.
ДНР та ЛНР проходять процес зміни військових ватажків на звичайних політичних маріонеток, які чітко будуть слідувати за московськими лекалами. Уся брудна робота зроблена, відтепер починається новий раунд політичної гри.
Вигода від замороженого конфлікту
Україну хоч не залишать повністю у спокої, але з’явиться більше часу на проведення реформ. А нові лідери сепаратистів отримають час для налагодження власних фінансових потоків і особистого збагачення.
Зважаючи на це, вірогідно, що українська сторона та сепаратисти спробують ініціювати нові формати мирних переговорів, які стануть прикриттям спільного не бажання вести активні наступальні військові дії.
Росія і криза
З іншого боку, для Кремля тиша на Донбасі є невигідною. Росія бажає у середньостроковій перспективі привести Україну до дефолту. Це дасть шанс організувати контреволюційний путч та усунути Порошенка. Або у гіршому випадку, скористатись ситуацією й далі просунутись сепаратистськими військами вглиб України.
Перша стадія путінського плану є виконана. Дестабілізуючий анклав на території України вже інстальований.
Короткочасні спалахи активності сепаратистів та регулярних військ Росії також потрібні для того, аби Україна витрачала більше ресурсів на війну. Банально, вистрілювала більше набоїв та ракет. Таким чином, провокуючи Україну спускати гроші у повітря.
Москва чудово розуміє, що у Києва ресурсів набагато менше. І незважаючи на економічну кризу в самій Росії з рекордним падінням вартості рубля, російська економіка міцніша за українську. Тому, вочевидь українська - впаде першою.
Дмитро Бобрицький