Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Згадати Все. "Тіні забутих предків" Параджанова

      Для режисера, якого згодом таки назвуть генієм, цей фільм став останнім шансом здобути визнання. Колеги нарекли його новатором, а радянська влада поставила клеймо буржуазного націоналіста. Сьогодні згадуємо "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова – стрічку, яка відкрила світові цілий культурний пласт. І обійдемося без штампів про українських "Ромео і Джульєтту" та "поетичне кіно".

      Тоді, в 1965 році, на кінофестивалі в Аргентині фільм зчинив справжній фурор. Уже потім була прем’єра в Києві, а згодом – арешти, світове визнання й особисті трагедії. Але – про все по порядку.

      1963 рік. Режисер Київської кіностудії імені Довженка Сергій Параджанов береться знімати фільм за твором Михайла Коцюбинського. На той момент у доробку Параджанова вже було кілька режисерських робіт. Нічим не особливих і справді доволі сірих. Навіть за мірками радянського кіно, не кажучи вже про світове.

      Читайте також: Згадати Все. Як виглядає справжнє застілля

      Тим не менше – і в цьому вся його ексцентричність – Параджанов завжди вважав себе особливим. Коли знайомився зі сценаристом Петром Лубеньским, то представився приблизно так:

      "Параджанов. Геній. Єдиний геній на цій такій-сякій кіностудії". Тобто він себе кваліфікував як генія, представляв як генія. І саме тому наполягав, що він заледве не учень Довженка,
      – згадував кінознавець та сценарист Сергій Тримбач.

      Свою нестандартність, відвертий нонконформізм Параджанов проявляв не лише на знімальному майданчику. А й у звичайних, побутових ситуаціях.

      Сценарій до фільму Параджанов написав у співаторстві з Іваном Чендеєм – письменником, який оспівував життя горян. Головним оператором став Юрій Іллєнко. А роль центрального персонажа мала дістатися дістатися – ні, не Іванові Миколайчуку.

      На головну роль уже був затверджений Геннадій Юхтін. Він прекрасний актор, але він зовсім не з цього світу. Тобто він би зіграв такого робочого, який чомусь потрапляє в Гуцульщину,
      – зауважив Тримбач.

      Але щойно Параджанов побачив гру 22-річного Миколайчука, тут же зрозумів – перед ним виконавець головної ролі. Погодьтеся, без нього то би було геть інше кіно. Зрештою, як і без Лариси Кадочникової. На той час провідної акторки московського театру "Современніи" і дружини Юрія Іллєнка.

      Про те, як знімали легендарний фільм, чому його не дублювали російською та як презентація стрічки переросла в політичну маніфестацію – дивіться у програмі.

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук