Перші в житті застілля краще називати "підстіллями", бо траплялося це у віці, коли ще ходять пішки під стіл. Повага до ритуалу виховувалася з раннього віку, а дитячі застілля називали солодким столом.
Свята ці були абсолютно безалкогольними. Але за прикладом дорослих застіль – наливалося й випивалося. Найбільш пишні солодкі столи – на дитячих днях народження. Туди запрошували лише найближчих однокласників і дворових друзів. А десь ближче до старших класів на дитячому дні народженні батьки деяких іменинників могли навіть капнути гостям чогось міцнішого, ніж сік чи "кока-кола".
Читайте також: Згадати Все. Косметика совкового розливу
Знайомство з дорослим застіллям у підлітків траплялося й на традиційні радянські свята, але лише під наглядом вчителів. Підліткові застілля – це завжди найдешевший алкоголь, в народі – "шмурдяк". Ну або напої домашнього розливу. Дешеві пиво чи горілка, саморобні коктейлі, ну і, звичайно, класика – портвейн "три сімки".
Закуски, як правило, не було взагалі. Міцні напої годилось просто запити слодкою водичкою, а якщо вже заїдати, то чим доведеться. Яблучко в сільській місцевості, батон з майонезом чи якісь дешеві карамельки в місті. Такі скромні столи хоч і є прямою дорогою до гастроентеролога, але в народі мають пояснення – закуска градус краде.
Така бідося на підліткових застіллях вимушена – вони в очах дорослих були нелегальними, а отже, фінансів на таке у батьків не випросиш. А от домашні застілля – це завжди свято шлунка. Для гостей подавали найкраще, найсмачніше і просто чим хата багата. І все це у найдорожчому кришталевому посуді.
Про походи в гості та приводи для застіль – дивіться далі у програмі.