Кримські татари на засланні / old.uinp.gov.ua
Минуло вже понад 70 років з моменту, коли радянська влада насильно депортувала кримськотатарський народ зі своєї Батьківщини. Примусове утримання кримських татар в місцях вигнання тривало з травня 1944 року до листопада 1989 року. 24 канал вирішив показати, як жили кримчани за межами свого дому.
Широкомасштабні репресії з боку радянського режиму забрали життя понад 40% кримських татар, повідомляє Український інститут національної пам'яті.
популярні відео
Читайте також Услід за нацистами та СРСР Росія продовжує етноцид кримських татар: заява Меджлісу до 9 травня
У дорозі кримські татари вмирали, адже умови, в яких їх депортували, були практично несумісними із життям. Більшість тіл ховали вздовж залізничної колії, а деякі тіла просто залишали.
Більше половини кримськотатарського народу переселили до Узбекистану. Іншу частину людей розбили на групи і депортували до Казахстану, Таджикистану, Марійської АРСР, на Урал та до Костромської області. На фото депортований татарин Юсуф Кадиров в Узбекистані у 1945 році.
Щоб вижити, кримські татари шукали різну роботу. Так, жінки були змушені працювати на баржі на пристані Орєхов Яр, Марійська АРСР. Фото зроблене через 10 років після депортації.
Пристань Орєхов Яр, Марійська АРСР, 1954 рік / Фото: Український інститут національної пам'яті
Чоловіки працювали на лісоповалі.
Лісоповал у Марийській АРСР, 1950 рік / Фото: Український інститут національної пам'яті
На цьому фото мешканці сіл Отузи та Шелен, яких депортували у місто Красновишерськ, Молотовської області.
Депортовані Криму – жителі сіл Отузи та Шелен, 1948 рік / Фото: Український інститут національної пам'яті
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter