Архів
Курси валют
Погода
14°C
14°C 8°C
  • субота
    18°C 4°C
  • неділя
    22°C 12°C
  • понеділок
    23°C 10°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Зрада коаліції: чий сценарій реалізують нардепи, які вийшли з більшості

23434 Читать новость на русском
Коаліція знову опинилася перед загрозою розпаду?
Коаліція знову опинилася перед загрозою розпаду? / Цензор

Вихід Юрія Бублика і Сергія Міщенка з фракції БПП і провладної коаліції може стати початком її розвалу, що зрештою призведе до внутрішньополітичної кризи. До того ж, Юрій Бублик заявив, що з парламентської більшості можуть вийти ще 10 його колег. Чому парламентарі покидають коаліцію, і чим це загрожує, розбиралися журналісти сайту "24".

Коаліційне дежавю

Українські політики мають звичку багато разів входити в одну й ту саму "коаліційну річку". Рік тому така лихоманка призвела до того, що з коаліції вийшли дві фракції – ВО "Батьківщина" і "Об’єднання "Самопоміч", які виступали проти політики уряду. Зокрема, "Самопоміч" була незгідна з тим, що до коаліції фактично приєдналися "уламки" Партії регіонів. Цьому передував корупційний скандал, пов'язаний зі звинуваченнями тодішнього міністра економіки Айвараса Абромавічуса на адресу близького соратника Петра Порошенка Ігоря Кононенка в тому, що той намагався призначити "наглядачів" за держпідприємствами.


Рік тому коаліцію покинули дві політичні сили через корупцію і присутність у ній екс-регіоналів

Зрештою, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пішов у відставку, хоча його партія – "Народний фронт" – все-таки залишилась в коаліції. Більше того, восени 2016 року один з депутатів-утікачів Олександр Онищенко заявив, що має записи того, як адміністрація президента вела інформаційну кампанію проти Яценюка. Однак, це лише слова людини, яка перебуває під слідством за корупційну діяльність. Зрештою, після відставки уряду Яценюка разом з ним із Кабміну пішли майже всі міністри-іноземці, які намагалися побороти українську корупційну гідру, але, схоже, зазнали поразки.

Після тривалих переговорів новим очільником уряду став тодішній спікер Володимир Гройсман. У коаліції, попри розбіжності, де-юре залишились дві фракції: БПП і "Народний фронт", а також частина позафракційних депутатів, які оперативно приєдналися до них. До речі, Юрій Бублик і Сергій Міщенко (покинув БПП ще наприкінці грудня 2016-го) були серед тих, хто отримав членство в БПП саме під час переформатування коаліції. По факту, майже всі важливі рішення коаліція не могла прийняти самотужки. Нестачу голосів покривали депутатські групи "Відродження" і "Воля народу", в складі яких – чимало екс-регіоналів. БПП і "Народний фронт" налічують в сумі 223 депутати (без Бублика – 222) замість необхідних 226-ти.

До спікера Андрія Парубія зверталися парламентарі з вимогою пред’явити поіменний список членів коаліції з їхніми підписами. Але Парубій відмовився це робити, заявивши, що коаліція нараховує 230 нардепів. Юридична колізія полягає в тому, що, згідно Конституції, коаліція утворюється фракціями, але кожен депутат приєднується до неї на індивідуальній основі. За словами голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, тим не менше, є багато депутатів, які не входять до фракцій БПП і "Народного фронту", але все ж приєдналися до коаліції. Як вважає експерт, реалізувати сценарій розпаду коаліції складно, оскільки це не прописано чітко в регламенті Верховної Ради.

Шантаж і російський сценарій

Юрій Бублик пояснив, що виходить з коаліції через те, що "влада не ставить за мету ліквідувати корупційні схеми, а бажає їх очолювати". Він також анонсував вихід ще 10 депутатів. Це вже реальна загроза для нинішньої коаліції, якщо таке дійсно станеться. Більше того, це може знову підняти у порядку денному питання про дострокові парламентські вибори. Особливу активність, і це не дивує, проявляють фракції "Опоблоку" і ВО "Батьківщина", у яких нині непогані рейтинги.


Юрій Бублик виходить через бойкот владою боротьби із корупційними схемами

На думку Володимира Фесенка, вихід двох депутатів – це звичайна політична кон’юнктура, яка не загрожує існуванню коаліції. Швидше за все, їм щось пообіцяли минулого року, або вони на щось сподівалися, але обіцяного ці нардепи не отримали. Як підсумок – депутати виходять з коаліції. Екперт також не виключив іншу причину такого рішення – ті сили, які хочуть дострокових парламентських виборів, могли також щось пообіцяти цим депутатам.

Що стосується виходу ще 10 парламентарів, то, як вважає експерт, це схоже на шантаж, щоб вибити поступки від Адміністрації президента або у ще когось.

Якби ці парламентарі точно вирішили, то всі б почули їхні заяви. Але цього поки немає. З огляду на масу корпоративних конфліктів у владі, це може бути і способом з'ясування відносин. В даному випадку проблема не в коаліції, а в групових політико-економічних розборках,
– вважає політолог.

В свою чергу директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк нагадує: Росія зацікавлена в дострокових парламентських виборах в Україні. Тому найближчим часом варто очікувати розхитування внутрішньополітичної ситуації не тільки в парламенті, але й суспільстві.


Сергій Міщенко свого часу був у фракції БЮТ

Але треба також зазначити, що криза в коаліції намітилася не лише в парламенті, а й в уряді. В Кабміні виник серйозний конфлікт навколо "Укрзалізниці", яку очолює Войцех Балчун. Цю структуру Гройсман вирішив забрати в Міністерства інфраструктури і передати Міністерству економіки. Це викликало сильне незадоволення міністра інфраструктури Володимира Омеляна, який призначений за квотою "Народного фронту". Якщо міністр вирішить піти, то постане питання про його заміну, що може порушити паритет інтересів в коаліції.

При цьому, за словами Фесенка, фракції БПП і "Народного фронту" не зацікавлені в дострокових виборах. Хоча, говорить політолог, ходять чутки, що адміністрація президента готується до дострокових виборів, тому що треба виконувати Мінські угоди.

Але для Петра Порошенка набагато важливіше зберегти контроль над парламентом і урядом, ніж виконувати Мінські угоди. Барак Обама і екс-віце-президент США Джозеф Байден теж тиснули, і нічого не вийшло. Внутрішньополітичні інтереси Порошенка не пов'язані з парламентськими виборами, тому ймовірність такого сценарію вкрай мінімальна,
– переконаний експерт.

Який у вас план, пане президенте?

Водночас, як стверджує Микола Давилюк, Петро Порошенко може бути зацікавленим у проведенні дострокових виборів в цьому році. Причина – в його бажанні переобратися вдруге президентом.

За рік до закінчення його каденції ніхто в парламенті не захоче грати "під президента". Всі рівнятимуться на того, в кого буде вищий рейтинг. Порошенко хоче конвертувати вплив, який у нього зараз ще є, у свій парламент. Бо пізніше, якщо будуть вибори, на нього не будуть рівнятися ні депутатські олігархічні групи, ні самі олігархи, ні депутати-мажоритарники,
– переконаний Давидюк.

З новим парламентом Порошенку, на думку експерта, буде легше переобиратися. Тому сценарій перезапуску Верховної Ради, щоб дати їй ще вотум на п’ять років, цілком реалістичний.


Будуть чи ні дострокові вибори залежить від планів Порошенка

Хоча поки складно сказати, що Порошенко демонструє бажання переобрати парламент. Але, зазначає Володимир Фесенко, окремі представники "Народного фронту" у Верховній Раді сьогодні говорять про те, що опозиція у лютому спробує заблокувати роботу.

Згідно з Конституцією, якщо протягом 30 днів немає пленарних засідань, то це привід для розпуску Верховної Ради. Втім, президент може, але не зобов'язаний це робити. Порошенко може дати час для врегулювання ситуації,
– говорить політолог.

Тому, на його думку, швидше за все, в парламенті планується утворення нової депутатської групи. Зокрема, шукатимуть варіант – на основі позафракційних депутатів, можливо, групи "Воля народу" або за участю людей Коломойського створити нову силу, яка приєднається до коаліції.

Загалом, вважає Фесенко, це просто чергове збурення перед початком шостої сесії. Різні угрупування в парламенті таким чином з’ясовують один з одним стосунки.

Об’єктивно – без згоди президента сценарій проведення дострокових парламентських виборів нереальний. З одного боку, Кремль зацікавлений у достроковій кампанії в Україні, результатом якої може стати збільшення представництва колишніх регіоналів. Це розуміють в адміністрації президента і Порошенко наголошував на тому, що дочасної кампанії не буде.

З другого, не треба відкидати варіант, що президент погодиться на такі вибори. Його рейтинги знижуються, як і його політичної сили, оскільки чимало обіцянок Порошенка так ними і залишилися. Тим більше, що підстави для проведення кампанії легко знайти. Саме весною завершується рік "недоторканності" уряду Гройсмана. Парламент, якщо його правильно "вмотивувати", спокійно проголосує за незадовільну оцінку роботи Кабміну. А там до указу про дострокові вибори рукою подати.

Але не треба забувати, що це буде суто кон’юнктурне рішення, а не запит суспільства. Так, українці багато в чому не задоволені діями влади і Верховної Ради в тому числі. Питання – що змінять нові вибори, тим більше, що досі не ухвалений закон про вибори на пропорційній основі за відкритими списками? Майже нічого, якщо не враховувати загрозу збільшення представників "Опоблоку". А це точно не в національних інтересах України.

Джерело: 24 канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук