Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      12 заяв Путіна, якими б гордився Гітлер

      13222 Читать новость на русском
      Володимир Путін (карикатура)
      Володимир Путін (карикатура) / focus.ua

      Заяви Володимира Путіна після анексії Криму і початку війни на Донбасі до болю нагадують висловлювання лідера нацистської Німеччини в 1938-39 роках Адольфа Гітлера.

      Аналіз риторики двох політиків зробив шведський економіст, старший науковий співробітник Інституту світової економіки Петерсона Андерс Аслунд, передає "Новое время".

      1. Ключова ідея Путіна полягає в тому, що національність визначається за мовною та етнічною ознакою, а не громадянством і паспортом. Цей його аргумент до болю нагадує ідеї німецького філософа Йоганна Готфріда Гернера і його "Трактат про походження мови" 1772, який став основою німецького мовного націоналізму.

      2. Аргумент про історичну важливість Криму і Севастополя для Росії, що нібито дає РФ особливі права на них, Путін формулює так: "У серцях і думках людей Крим завжди був невід'ємною частиною Росії". Нацистська Німеччина точно так само виправдовувала свої завоювання після 1938 року. Лякає те, що Київ, українська столиця, теж "історично важливий" для РФ, оскільки є колискою православ'я.

      3. Але історія несправедлива: "На жаль, те, що здавалося неможливим, стало реальністю, — журиться Путін. — СРСР розпався. Тільки коли Крим став частиною іншої держави, Росія зрозуміла, що її, по суті, пограбували". Але думки Путіна простягаються куди далі Криму: "мільйони людей заснули в одній країні, а прокинулися в іншій, за ніч перетворившись на нацменшини в колишніх союзних республіках, а російська нація стала однією з найбільших у світі етнічних груп, розділеної кордонами". Саме таку втрату відчували і німці після того, як внаслідок укладення Версальського договору в 1919 році втратили німецькомовні землі. Зауважте, обидві події — як розпад СРСР в 1991 році, так і Версальський договір — два десятиліття потому супроводжувалися підйомом реваншистських настроїв.

      4. Кордони були визначені неправильно: "Після революції більшовики, бог їм суддя, віддали величезні шматки територій, які історично належали до південної Росії, УРСР. Потім, в 1954 році, було прийнято рішення віддати Україні Крим. Це була особиста ініціатива Хрущова". Припускаючи, що один з російських лідерів здав інтереси РФ, Путін повторює скарги німців на те, що Версальський договір був результатом зради.

      5. Росію зрадили пострадянські лідери. Нацисти теж стверджували, що лідери Веймарської республіки зрадили Німеччину.

      6. Як і Гітлер, який в 1939 році розповідав про недоліки польського керівництва, Путін висловлює співчуття нещасним українцям, якими управляли некомпетентні лідери (включаючи тих, яких він сам підтримував).

      7. Путін вважає новий український уряд нелегітимним. "Ті, хто стояв за останніми подіями в Україні, переслідували інші цілі: вони готували державний переворот черговий, планували захопити владу, не зупиняючись ні перед чим. У хід були пущені і терор, і вбивства, і погроми. Головними виконавцями перевороту стали націоналісти, неонацисти, русофоби і антисеміти". Досить іронічно, що Путін звинувачує українську владу в нацизмі.

      8. Незважаючи на всю несправедливість, що панує в світі Путін прийшов на допомогу гнобленим російськомовним: "Тим, хто чинив опір путчу, відразу почали загрожувати репресіями та каральними операціями. І першим на черзі був, звичайно, Крим, російськомовний Крим. У зв'язку з цим жителі Криму і Севастополя звернулися до Росії із закликом захистити їх права і саме життя, не допустити того, що відбувалося, та й зараз ще відбувається і в Києві, і в Донецьку, в Харкові, в деяких інших містах України. Зрозуміло, ми не могли не відгукнутися на це прохання, не могли залишити Крим і його жителів у біді, інакше це було б просто зрадою". З цього випливає висновок, що Москва вважає себе вправі втручатися в справи інших держав під приводом захисту російськомовних, незважаючи на міжнародне право й існуючі договори.

      9. Путін заперечував участь російських військових в анексії: "Збройні Сили Росії не входили до Криму, вони там вже і так перебували у відповідності з міжнародним договором. Так, ми посилили наші угруповання... Тим не менше, ці солдати захопили парламент, аеропорти і згодом весь Крим, наплювавши на договір про дружбу і співпрацю з Україною 1997 року.

      10. Путін підняв спірне питання самовизначення: "Оголошуючи про свою незалежність, призначаючи референдум, Верховна Рада Криму послалася на статут ООН, в якому йдеться про право нації на самовизначення". Ось тільки з питанням самовизначення не все так однозначно. По відношенню до Чечні РФ дотримувалася зовсім іншої позиції. Так, у міжнародному законодавстві є термін "право на самовизначення", але він порушує три інших принципу: національну цілісність, суверенітет і недоторканність існуючих кордонів, які визнаються першочерговими.

      11. Як і нацистська Німеччина, Путін намагався легітимізувати анексію Криму фальшивим "референдумом", проведеним під контролем російських солдатів і без присутності міжнародних спостерігачів. "16 березня в Криму відбувся референдум, він пройшов у повній відповідності з демократичними процедурами та міжнародно-правовими нормами. У голосуванні взяло участь більше 82% виборців. Більше 96% висловилося за возз'єднання з Росією". Після аншлюсу Австрії за приєднання до Німеччини "проголосували" 99,8% громадян.

      12. І, нарешті, головний висновок Путіна: у всьому винен Захід. "Наші західні партнери на чолі зі Сполученими Штатами Америки воліють у своїй практичній політиці керуватися не міжнародним правом, а правом сильного. Вони увірували в свою обраність і винятковість, в те, що їм дозволено вирішувати долю світу, що праві можуть бути завжди тільки вони. Вони діють так, як їм заманеться: то тут, то там застосовують силу проти суверенних держав, вибудовують коаліції за принципом "хто не з нами, той проти нас". Приблизно так само Гітлер звинувачував Великобританію і Францію в тому, що йому довелося напасти на Польщу.

      Як зазначає автор дослідження, російська військова агресія не мала під собою ані найменших легальних підстав. Європейські збройні сили перебувають не в кращому стані після двох десятиліть роззброєння, і ЄС не готовий повноцінно протистояти Путіну. Це теж нагадує 1938.

      Путіна мало хвилює правда і ще менше — міжнародні договори або норми, особливо, якщо вони йому невигідні. Якщо йому вдасться отримати Україну, російський президент замахнеться і на інші країни, в яких є російськомовне населення. Як свідчить російська приказка, апетит приходить під час їжі. Путін не зупиниться після першого страви — і тільки Захід може перешкодити російській агресії.

      Читайте також: Путін йде стопами Гітлера — порівняльна характеристика обох правителів

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук