Які наслідки має засіддання Радбезу ООН для України

– Першим і найбільш показовим стало те, що було так зване процедурне голосування. Можливо, на це не звернули таку увагу. Справа в тому, що делегація РФ, як тільки побачила, що ми в неділю, 25 листопада, офіційно звернулися з проханням про скликання Ради Безпеки щодо нашого питання, відразу побігла в секретаріат Ради Безпеки і намагалася так повернути, що ніби вони були перші і вони також просять скликати засідання.

Читайте також: Обстріл українських кораблів у Азові: Радбез ООН заблокував порядок денний Росії

– Запропонували його скликати під умовною назвою "Порушення Україною державного кордону РФ". Такого пункту в порядку денному в Раді безпеки не існує. По-друге, це було вже просто нахабство. Тим не менш, скориставшись такими процедурними можливостями, це питання було поставлено на голосування ще не початку засідання. За формулювання Росії проголосували аж 4 країни, а 7 – проти. Решта утрималась. Тобто це вже було показником того, що не пройде так, як хотілося би РФ.

Загалом, відбувається поступова еволюція позицій країн. Є країни, далекі від нашого конфлікту: африканські або Перу. Китай був на боці Росії, це традиційно. Але, наприклад, Кувейт традиційно поводив себе дуже обережно і до останнього часу займав позицію "ні вашим, ні нашим". А от вчора, 26 листопада, Кувейт проголосував проти російської пропозиції. До речі, ця країна свого часу також постраждала від такої ж агресії Іраку, як ми зараз страждаємо від РФ.

– І от у виступах певних країн, навіть африканських, все більше наголосу, якщо не на підтримку однозначно України, то на розуміння того, що відбувається між Україною та РФ. Так, вони ще не вживають слово "агресія", але, я думаю, що прийде час. Саме для цього і існує дипломатія. Не все так просто, для всього треба час. Треба країни переконувати, треба їм показувати якісь приклади. І той інцидент, який був у Азовському морі у неділю, 25 листопада, – це якраз той самий яскравий приклад, який перетягне на наш бік ще більше країн серед членів ООН.

Чому 4 країни опинились на боці Росії під час засідання Радбезу

– Це країни, які традиційно на боці Росії. В Раді Безпеки, принаймні. Серед них є, на жаль, Казахстан. Там дається взнаки як політична, так і економічна залежності. Це я адресую до тих, хто досі вважає, що Україні не потрібно виходити з СНД. Так звана багатовекторність, про яку оголосив президент Казахстану Назарбаєв... Можливо, ми не до кінця розуміємо позиції цієї країни. Але, я думаю, що Казахстан далеко не та країна, якій треба розказувати, роз'яснювати, що відбувається. Вже хто-хто, але вони прекрасно мають розуміти і знати. Це, скажемо так, одна група.

Читайте також: Запровадження воєнного стану в Україні: що він змінює в житті українців

– Інша – Болівія. Ця країна традиційно займає, скажемо так, лівацькі позиції в Латинській Америці. Я не думаю, що вона також дуже залежить від РФ. Проте, мабуть, там є певна ідеологічна солідарність. Так як у Куби, наприклад, або Венесуели. Але і з цими країнами варто працювати.

Що робити, аби звільнити моряків і зупинити Росію

– Проект нашої резолюції під назвою "Мілітаризація Криму, Азовського моря і Чорного моря" ми маємо схвалювати на Генеральній Асамблеї всередині грудня 2018 року. Але ця резолюція після позавчорашніх подій не те, щоби стала неактуальною, її тепер можна посилити. По-перше, додати туди всі посилання на цей інцидент. По-друге, обов'язково ми включимо вимогу до Росії звільнити наших моряків і судна. Ми включимо положення, що це агресія, порушення Росією договору про використання Азовського моря. І цілу низку інших речей. Це те, що наразі стоїть на порядку денному як пріоритет.

Читайте також: Кримський "суд" заарештував 12 українських моряків

– Далі, я вважаю, нам треба, перше, – підсилення антиросійської коаліції. Друге – це посилення санкцій проти Росії. Третє – це, звичайно, зміцнювати нашу обороноздатність. Якщо в рішеннях ООН ми будемо фіксувати такі положення, то це буде впливати і на ЄС, і на інші країни. Це три такі головні завдання, які я бачу на сьогодні для української дипломатії.

Нагадаємо, із 9:00 ранку, 28 листопада, указом Верховного Головнокомандувача запроваджено воєнний стан, діятиме він протягом 30 днів у 10 областях України – тих, що дотичні до кордонів України з Росією, Білоруссю, Молдовою та з анексованим Кримом: Вінницької, Луганської, Донецької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.

Що сталося в Азовському морі та чому це отримало такий резонанс?25 листопада Росія вдалась до відвертої агресії в Азовському морі. Прикордонний корабель РФ протаранив рейдовий буксир українських військових. При цьому командування ВМС України наголошує, що два малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир ВМС ЗСУ переходили з порту Одеси до порту в Маріуполі планово та відповідно до міжнародних норм.

Росія не забарилася з реакцією. У Федеральній службі безпеки РФ заявили, що українські військові кораблі "неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ" і продовжили рух до Керченської протоки.

Попри це група кораблів ВМС України продовжила свій шлях до Маріуполя. Щоправда, вже під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських воїнів зазнали поранень. Також Росія захопила два українських судна.

Згодом у Кремлі такі кроки пояснили тим, що Україна здійснила провокацію – до прикладу, коли російська сторона, зокрема, вимагала негайно зупинитися, українські кораблі нібито жодним чином не реагували та здійснювали небезпечне маневрування. Також у відомстві заявили, що під час конфлікту біля Керченської протоки на українських кораблях начебто розгорнули артилерійські установки, підняли їх на 45 градусів і направили у бік російських кораблів.