Наскільки правомірне звільнення через "неправильні" дописи у соцмережі – дізнавалась журналістка 24 каналу.
Читайте також: Студента з КПІ хочуть вигнати з університету за допис у соцмережі: деталі
Законодавчий захист
Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш. Про цей вислів, здається, вже й забули. Нині в соціальних мережах пишуть всі й все. Деякі висловлювання шокують читачів надмірним висвітленням інтимних подробиць з особистого життя, інші – просепаратистською риторикою. Роботодавці до такої відкритості ставляться по-різному. Одні вважають, що це особиста справа працівника, інші – звільняють надмірно "говірких". Аргументуючи це тим, що активність у соціальних мережах начебто заважає виконанню професійних обов'язків.
Звільняти людей за те, що роботодавцю не подобається зміст повідомлень чи висловлювань – заборонено. Так само як і за використання працівником інтернету чи обладнання компанії у робочий час. Водночас, у керівництва компанії є можливість винести догану працівнику, якщо це передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовим договором та іншими внутрішніми документами. В такому випадку це буде визнано як дисциплінарне правопорушення. Лише після винесення двох і більше доган у роботодавця з'являється право звільнити співробітника за систематичне невиконанням трудових обов'язків,
– розповідає журналісту 24 каналу юрист ГО "Соціальний рух", Віталій Дудін.
Деякі керівники компаній не гребують переглядом дописів у соцмережах
Табу для держслужбовців
Свого часу лунало багато закликів звільняти держслужбовців за відверто сепаратистські твердження. Мовляв, чиновники найвищого рангу відверто підтримують російську агресію і залишаються на своїх посадах. Але юристи твердять – потрібно розрізняти злочинні та сумнівні висловлювання, на які люди мають право згідно з Європейською конвенцією.
Звичайно, до державних службовців висувають більш серйозні вимоги, ніж до представників інших професій. Аналогічна ситуація і з вчителями. Для них прописані етичні правила. Проте постає питання – чи може допис у соцмережах вважатись аморальним проступком, адже це оціночна категорія.
Читайте також: За сепаратистські дописи в соцмережах одеські поліцейські позбулись посад
Звільняючи людину за такими звинуваченнями, керівник повинен отримати дозвіл від профспілки. Також у працівника мають взяти пояснення. Це робиться задля того, щоб процедура звільнення не була надзвичайно легкою і роботодавці не зловживали нею. Водночас, будь-яке правопорушення повинно розслідуватись спеціально створеною комісією,
– пояснює юрист.
На жаль, на практиці профспілки часто опікуються не правами працівників, а інтересами роботодавців, і службове розслідування проводиться лише для галочки.
Інколи навіть колеги дивуються відвертості написаного у соцмережах
Догана замість звільнення
Загалом, аналізуючи українське законодавство, варто сказати, що воно захищає працівників від надмірної "уваги" керівництва. Приміром, у вітчизняному Кодексі законів про працю (КЗпП) не закріплене право роботодавця контролювати процес виконання професійних обов'язків. Хоч, у цьому ж документі й сказано – зарплата залежить від результатів трудової діяльності. Таким чином роботодавець контролює результат роботи, а не процес її виконання.
Також, згідно з КЗпП, роботодавець має сприяти створенню належних умов праці для підлеглих. Тобто, якщо начальник буде всіляко контролювати свого співробітника, приміром, постійно зазирати у його комп'ютер, стояти за спиною чи моніторити переписку – це, однозначно, не сприятиме якісному виконанню трудових обов'язків.
Не варто забувати й про діючий закон "Про інформацію". Він забороняє збирати інформацію про людину без її згоди. Особливо коли йдеться про конфіденційні дані. Звісно, окрім визначених законом випадків.
Закон забороняє роботодавцям стежити за своїми працівниками
В законі "Про оперативно-розшукову діяльність" визначено перелік випадків, коли можна накладати арешт на кореспонденцію, робити її вилучення, вести спостереження за людиною, вести аудіо- та відеоспостереження, знімати інформацію з телекомунікаційних та електронних інформаційних мереж. Все це є різновидом оперативно-розшукової діяльності й здійснюються на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відповідне клопотання слідчого, погодженого з прокурорами.
Читайте також: Права працівників: що треба знати про відпустки, робочі години та штрафи
Тож не можна ось так просто взяти і почати слідкувати за підлеглими. До недолугих працівників роботодавець повинен застосовувати дисциплінарні механізми, які визначені КЗпП – атестування, винесення догани, перегляд робочих норм, позбавлення премій тощо.
Керівництву компаній не варто забувати, що працівники мають право на приватне життя. Задля уникнення непорозуміння, компаніям варто у внутрішніх документах прописати допустимі межі втручання в життя працівників.