Бойовики поставили Україні ультиматум щодо колишніх "беркутівців", – Лутковська

Як розповіла Лутковська у ефірі "Українського радіо", і так звана "Харківська група" (терористи), і ексберкутівці були у списках на обмін ще з 2015 – 2016 років. У грудні 2017- ухвалили рішення, що ці особи не мають стосунку до конфлікту, і відповідно їх не звільнять у результаті цього процесу.

Зверніть увагу! Великий обмін полоненими між Україною та бойовиками: коментар Зеленського

"У відповідь нам сказали, що тоді не звільнять тих спецпризначенці, які потрапили в полон і перебували на території окупованого Донбасу. Відповідно, ми залишили як мінімум п'ятьох наших хлопців на два довгих роки, які було потрібно для проведення наступних раундів переговорів, які нарешті увінчалися успіхом", – зауважила членкиня гуманітарної підгрупи ТКГ у Мінську.

За її словами, українські спецпризначенці перебували в полоні у умовах, що є значно гіршими за ті, в яких перебували в українських СІЗО ексберкутівці та харківські терористи.

Щодо обміну полоненими, то взаємозв’язок був абсолютно чітким. "Беркут" – спецзагін. Це 8-й і 3-й полки спецпризначення, один танкіст, який ще у 2014 році потрапив у полон,
– зазначила вона.

Лутковська додала, що ці звільнення не зашкодять процесу здійснення правосуддя, адже всіх звільнили під особисте зобов'язання з'являтися в суди та брати участь у засіданнях. Водночас запевнила, що судові засідання триватимуть.

"Ми звільнили людей, і мені здається, що це дуже важливо. З 16 січня мені треба продовжувати роботу, тому що ми маємо ще велику кількість людей, які перебувають у незаконному утриманні на території окупованого Донбасу. Це близько 300 людей. Щодо 101 особи у нас є документи, які підтверджують незаконне утримання під вартою, а ще стосовно приблизно 200 людей у нас є інформація від родичів, але немає документів", – повідомила політикиня.

Також Лутковська наголосила, що не слід розділяти військових і цивільних у процесі обміну полоненими, адже з точки зору прав людини потрібно захищати як одних, так і інших.

Я займаюся перемовинами з червня 2019 року, тоді у нас було лише 25 підтверджених осіб. Ми змогли звільнити 80 осіб, 4 з яких вирішили залишитись на території окупованого Донбасу, частіше за все через те, що у них там залишилися родичі. Підтверджено було 81 особу, одна особа відмовилась від того, щоб бути об'єктом цього звільнення. Це дивна історія, дивно, коли особа перебуває під вартою і відмовляється від того, щоб її звільнити. Мене насторожила відеоконференція з цією особою: коли вона підверджувала своє небажання, були погляди вбік,
– підсумувала представниця України в "Мінську".

До теми! Великий обмін полоненими між Україною та бойовиками: близько 20 осіб відмовилися брати участь

Що відомо про харківських терористів

Мовиться про Сергія Башликова, Володимира Дворнікова та Віктора Тетюцького. Усіх їх обвинувачують у теракті біля Палацу спорту в Харкові у 2015 році. Вони були учасниками Антимайдану в Києві, зокрема брали участь у зіткненнях 18 лютого 2014 року в районі Маріїнського парку. Познайомилися в лікарні в Харкові та опісля вступили в контакт з російськими спецслужбами. Відомо, що вони здійснили підрив осколкової міни МОН-100. На щастя, число жертв завдяки щасливому випадку виявилося набагато меншим, ніж планували вбивці.

Що відомо про звільнених ексберкутівців

Увечері 28 грудня Київський апеляційний суд відпустив з-під арешту під особисте зобов'язання 5 колишніх співробітників спецпідрозділу "Беркут". Олегу Янішевському, Сергію Зінченку та Павлу Аброськіну, які перебували в СІЗО, змінили запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання. Крім того, під особисте зобов’язання вийшли Олександр Маринченко (був під цілодобовим домашнім арештом) і Сергій Тамтура (перебував нічним домашнім арештом).

Після цього під СІЗО почали приходити активісти, які не погоджувалися з таким рішенням. Люди чергували там цілу ніч і перевіряли автомобілі, які виїжджали зі слідчого ізолятора, щоб у них не вивезли підозрюваних у вбивствах євромайданівців на обмін. Проте правоохоронцям таки вдалося забрати колишніх спецпризначенців. Після цього активісти почали розходитися, адже так і не досягли своєї мети.

Водночас у ГПУ пояснили, що підозрюваних у справі про розстріли на Майдані ексберкутівців відпустили під особисті зобов'язання, але саму справу не закривають. Слідство у ній триває, а винних можуть засудити і заочно.

Радимо ознайомитися! Відомі імена українців, які залишилися в полоні бойовиків після обміну: список

За словами речниці українського президента Володимира Зеленського, наступний обмін полоненими має пройти взимку 2020 року. Раніше у представництві Президента України в АР Крим запевняли, що кримських полонених включать до наступного етапу звільнення утримуваних осіб між Україною та Росією.

Коротко про обмін полоненими:

• 29 грудня 2019 року Україна та представники донбаських окупантів провели обмін полоненими на КПВВ "Майорське".
• Додому повернулися 76 українців, а бойовикам передали 124 осіб.
• 17 переданих окупантам осіб не забажали повертатися на окупований Донбас.
• 5 звільнених українців вирішили залишитись на Донбасі (тобто загалом було обміняно 81 українця).
• Звільнених українців транспортували літаком до аеропорту "Бориспіль". Там їх зустріли президент та рідні. Після цього деякі звільнені з полону вирушили до реабілітаційних центрів.