Що означає гучна заява Лукашенка на саміті Організації договору про колективну безпеку, як протести у Казахстані можуть вплинути на життя інших країн та чому нині "під прицілом" опинився Узбекистан – сайт 24 каналу поцікавився в експертів.
За темою "Мертве тіло на плечах": чому ОДКБ – це не НАТО та як Путін показує "сили" в Казахстані
"Лукашенко хотів би, щоб всі пострадянські країни об'єдналися"
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, виступаючи на саміті ОДКБ, наголосив, що "уроки з того, що сталося в Казахстані, має здобути насамперед Узбекистан, оскільки на нього в тому числі кинуті погляди організаторів заворушень".
Лукашенко продовжує риторику Кремля про так званий братський народ. 10 січня він заявив, що військовий контингент ОДКБ – це "не окупанти".
Ми ніякі не окупанти, ми не прийшли туди за своїм бажанням. Нас запросив наш брат, наш друг, який відповідає за цю величезну країну, і ми надали ту підтримку, яку він вимагав від нас,
– сказав Лукашенко.
Лукашенко продовжує риторику Кремля / Фото з архіву сайту 24 каналу
Після заяв Лукашенка російські пропагандисти почали поширювати інформацію про те, що Узбекистану потрібне тісне співробітництво з ОДКБ через так звані "загрози міжнародного тероризму".
Білоруський журналіст та політолог, кандидат історичних наук Валерій Карбалевич зазначив, що це давня традиція Олександра Лукашенка – інтегрувати всі пострадянські народи та стати одним з лідерів цього процесу.
Ще у 90-х роках він по-всякому намагався інтегрувати Україну в союз Білорусі – Росії. Він критикував інших очільників, що вони відмовляються інтегруватися. І зараз, виступаючи у храмі, він сказав, що треба й Україну навернути у лоно нашої справжньої віри. Тому це не тільки Узбекистану стосується.
Фахівець зазначив, що Лукашенко був одним з головних ініціаторів введення військ ОДКБ у Казахстан. А от Узбекистан він давно критикував за те, що ця країна не хоче вступати в ОДКБ та Євразійський економічний союз. Тому в нього були дуже погані стосунки з колишнім президентом Узбекистану Ісламом Карімовим.
За словами Валерія Карбалевича, Лукашенко хотів би, щоб всі пострадянські країни об'єдналися – він вбачає почесну місію головного інтегратора.
Експерт каже, що Лукашенко хоче інтегрувати всі пострадянські країни / Фото з архіву сайту 24 каналу
"Лукашенко та Токаєв – маріонетки Путіна"
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко наголосив, що "Лукашенко, як і президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв нині є маріонетками Володимира Путіна".
Лукашенко є маріонеткою, якій дозволяється говорити на рівні не просто якогось міністра, представника якоїсь силової структури, а саме на рівні так званого президента Білорусі. Тому це фактично максимальний рівень, де викладаються думки Путіна, – через Лукашенка, як його політичної шістки.
Для Узбекистану прозвучала достатньо серйозна погроза в рамках "реваншистської недоімперської проєкції збирача земель". Путіна, додав фахівець, виставляють людиною, яка нібито поступово повертає країни колишнього СРСР в лоно імперії, що розпалася. Однак в очільника РФ це виходить дуже складно і навряд чи вдасться взагалі, оскільки для цього бракує ресурсів.
Але засобами достатньо серйозної дипломатичної школи спадщини Радянського Союзу, яка є в них від минулих досягнень, в обліку дипломатії та знань в кланових поділах в країнах Азії, вони можуть маніпулювати цими процесами,
– пояснив Коваленко.
Також можуть створюватися елементи тиску важелів та навіть використовуватися формат "батога і пряника". Наскільки це ефективно вийде в достатньо русофобному Казахстані – покаже час, але їх не зупиняють якісь труднощі.
Зараз росіяни намагаються максимально поглинути колишні радянські республіки в тій чи іншій степені, розмістити там свій контингент, розвинути якусь "народну республіку" і тому подібне, але все ж якось долучити до цієї теми недоімперського реваншизму.
На думку фахівця, цілком ймовірно, що Узбекистан, враховуючи заяви Лукашенка, може стати наступним.
Цікавіший сценарій розвивається у Таджикистані, оскільки ця країна і так цілком і повністю, з урахуванням позиції президента Емомалі Рахмона, лояльна до Москви.
Путін хоче "повернути країни колишнього СРСР в лоно імперії" / Фото з архіву сайту 24 каналу
Шойгу фактично дав добро від імені Москви на проведення подібного роду прикордонної спецоперації щодо зайняття території на прикордонних територіях Киргизстану,
– зазначив експерт.
Читайте Росія робить в Казахстані те, що не змогла в Україні в 2014-му
"Союз авторитарних режимів"
Білоруський аналітик Валерій Карбалевич впевнений, що Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ), контингент якої був використаний для придушення протестів у Казахстані, "стає союзом авторитарних режимів для захисту від претензій з боку власних народів".
За словами експерта, після введення ОДКБ у Казахстан відбулося певне подолання міжнародної ізоляції Лукашенка. Самопроголошений президент Білорусі сам визнавав, що західні країни тиснуть на союзників по ОДКБ, по Євроазійському економічному союзу, щоб вони теж приєдналися до ізоляції.
Ці події у Казахстані, введення військ, допомогли Лукашенку повернутися на міжнародний порядок денний через це "казахстанське вікно",
– зауважив Карбалевич.
Протести у Казахстані допомогли Лукашенку повернутися в порядок денний / Фото з архіву сайту 24 каналу
На саміті ОДКБ, який відбувся 10 січня, риторика Лукашенка була відкрито протизахідною. Подібні натяки звучали й від Путіна. А в президента Казахстану Токаєва трохи інша версія.
Ті зовнішні сили, які нібито організували протест в Казахстані, – це нібито якісь мусульманські бойовики, вони з ближнього Сходу, Афганістану. Тобто, про Захід Токаєв якось обережно говорить. Хоча казахстанські офіційні ЗМІ натякають на це. Через кілька днів війська ОДКБ мають піти. Наразі складно говорити, наскільки зміниться зовнішня політика Казахстану,
– додав білоруський аналітик.
У своєму виступі Токаєв зазначав, що мова йде про спробу "державного перевороту", а головною метою "терористів" було захоплення влади. Так само висловлювався і Лукашенко після подій 2020 року у Білорусі, називаючи мирні демократичні протести "військовим переворотом" та "підготовкою замаху на Лукашенка".
Карбалевич пояснив, що спочатку здавалося, що Казахстан розриває повністю відносини із Заходом та орієнтуватиметься на Росію. Але зараз ситуація дещо змінилася: Токаєв буде балансувати та намагатиметься не псувати стосунки з Заходом. Але те, що зросте його залежність від Російської Федерації після цього, сумнівів не викликає.