Після початку повномасштабного вторгнення багато підприємців були вимушені релокувати та розширяти бізнес на території ЄС. Також чимало українців виїхало до сусідніх держав як біженці. Більшість з них з часом почали освоюватися й навіть відкривати власні бізнеси, які нині не лише успішно розвиваються на європейському ринку, але й мають відчутний вплив і на економіку цих країн. Одна з країн, де найбільше українських підприємців, – Польща.

Тож 24 Канал поспілкувався з українськими підприємцями та Дією.Бізнес, аби зʼясувати, яка ситуація з рівнем заплат в Польщі для українців, чи готові поляки ставати клієнтами бізнесу з українським корінням, та що варто було б запозичити вітчизняним підприємцям.

Вікторія Булгакова розповіла для 24 Каналу, що за підсумками 2023 року, кожним десятим новим індивідуальним підприємцем у Польщі став українець. У 2023 році українці відкрили у Польщі 30 325 нових індивідуальних компаній. Водночас протягом 2022 – 2023 років наші співгромадяни зареєстрували у Польщі 48 464 ФОПи.

Читайте також Jysk відкриє 100-й магазин в Україні: компанія включила наш ринок у план розвитку

До початку повномасштабної війни українці реєстрували у Польщі в середньому 200 нових бізнесів на місяць. Значний ривок відбувся вже навесні 2022 року, коли ця цифра сягнула близько 1 700 підприємств на місяць. За допомогою центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Варшаві з початку війни українці відкрили 9 406 підприємств.

Вікторія Булгакова

Керівник консультаційного відділу центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Варшаві

Потрібно зазначити що у 90% бізнесу який реєструється, діяльність проводиться як на території України, так і на території Польщі. Деякі підприємства відкривають філії в Польщі, неподалік кордону для логістичної зручності, так як мають забезпечити безперервний цикл виробництва, враховуючи те, що в Україні існують перебої зі світлом.

Інші 10% — це ті українці, які ніколи не вели бізнесу, але розуміють, що хочуть мати власну справу, реалізовуватися в країні та заробляти кошти. Українці розуміють, що не знаючи польської мови — важко розраховувати на гарну роботу за фахом, навіть маючи вищу освіту.

За допомоги команди Дія.Бізнес у Варшаві, з початку війни було відкрито українських підприємств:

  • у Варшаві – 9 406;
  • у Кракові — 2 661;
  • у Вроцлаві — 2 128;
  • у Познані — 1 084;
  • у Любліні — 1 033.

Українці в Польщі, як правило, намагаються створити бізнес, який потребує найменших витрат на основне обладнання, засоби. У більшості це послуги, онлайн-торгівля, але популярними напрямами також є:

  • освіта;
  • будівництво;
  • сфера краси;
  • консалтингові послуги;
  • туризм;
  • послуги на ринку нерухомості;
  • кав’ярні;
  • IT-компанії.

З початку повномасштабного вторгнення, більшість українців вимушені були поїхати до Польщі. Майже 95% українців, які звернулися до центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Варшаві з тих чи інших бізнес-питань, — мали вищу освіту, досвід ведення бізнесу тощо, тож Польща й справді отримала висококваліфікованих фахівців та ефективні трудові ресурси.

Опинившись в Польщі українці вимушені були шукати роботу, вивчати польське законодавство, мову і культуру. Українці почали відкривати власний бізнес у Польщі, щоб бути фінансово незалежними та реалізовувати власний потенціал. Українці швидко вчаться і готові ділитися досвідом. Швидко налагоджують партнерські відносини та контакти,
– сказала Булгакова.

Також через енергетичну кризу та знищення виробничих потужностей деякий бізнес вимушений був відкрити філії та відділення в Польщі. Тож Польща отримала новий започаткований бізнес та нові робочі місця, а також трудові ресурси.

Щодо податків, то звітна кампанія тривала до 1 травня 2024 року, тож підрахунки ще тривають. Потрібно зазначити, що українці, які перебувають в Польщі й надалі проводять свою підприємницьку діяльність на території України.

Крім того, й надалі звертаються з запитами про відкриття господарської діяльності на території України. Для цього в центрі Дія.Бізнес у Варшаві кожного місяця проводиться податковий вебінар з залученням фахівців Державної податкової служби України, на якому можна дізнатися про всі зміни в українському законодавстві, а також отримати відповіді на свої питання від податківців. Перебуваючи за кордоном, українці й надалі сплачують податки за місцем реєстрації розуміючи важливість наповнення бюджету України,
– додала вона.

За словами Булгакової, українці часто наймають на роботу своїх співвітчизників, в тому числі для економії коштів.

У перші місяці в Польщі, українські підприємці, не знаючи мови, особливостей бухгалтерського обліку та оподаткування, зверталися до польських спеціалістів. Однак з часом співвітчизники зрозуміли, що, особливо для малих бізнесів, такі послуги занадто дорогі. Основна проблема, з якою стикається український роботодавець у Польщі, це високі вимоги польських спеціалістів щодо ставки та низькі відсотки від прибутку чи продажів,
– пояснила представниця Дія. Бізнес.

Вона додала, що українські компанії, що працюють одноосібно, не можуть собі дозволити наймати поляків. Це стосується навіть тих компаній, у яких працюють 3 – 4 особи. Тому вони переважно беруть на роботу українців, які вже довгий час мешкають у Польщі, добре інтегровані, мають налагоджені соціальні зв'язки та вільно володіють польською та англійською мовами.

В українців немає на меті конкурувати з поляками, у Польщі багато вакантних посад. Та навіть створені пільги для молоді до 26 років (пільга по податку на прибуток), щоб заохочувати молодь залишатися в країні. І як показує час, українці готові створювати власний бізнес. Тож українці не відбирають робочі місця, а навпаки відкриваючи бізнес в Польщі створюють нові робочі місця, як для українців, так і для поляків,
– сказала Булгакова.

Маркетолог компанії з розробки хмарного сервісу UCloud Антоніна Кураєва та власник автосервісу та детейлінгу у Варшаві "RemZone Warsztat" Валерій Мельніков під час розмови з 24 Каналом розповіли, що відкривати бізнес у Польщі вирішили з таких причин:

  1. стабільна економіка,
  2. прозора податкова система,
  3. логістичний аспект та географічна близькість до України,
  4. підтримка уряду України відкриття бізнесу у Польщі, зокрема урядові програми та пільгові умови для інвесторів.

Катерина Цатурян, співзасновниця та COO компанії корпоративних подарунків MOODua теж поділилася з 24 Каналом своїм досвідом. Польщу компанія обрала тільки після детального аналізу ринків Європи.

Катерина Цатурян

Співзасновниця та COO компанії MOODua

Ми планували розширення бізнесу в Європі, провели ряд ресерчів та інтервʼю з потенційними клієнтами в різних країнах. Польща виявилася для нас найближча за ментальністю (що також важливо в розумінні ринка та клієнтів), та корпоративною культурою компаній (ми працюємо в B2B продажах). Також дуже зручна логістично, оскільки частину товарів ми виготовляємо в Україні і перевозимо в Польщу для реалізації. Окрім цього, ми обрали стратегію "йти за клієнтом", що дозволяє легше увійти в новий ринок. Оскільки багато українських ІТ-компаній (що складає більшість наших клієнтів) релокувалися в Польщу, вони і стали нашими early birds на цьому ринку.

Одразу після того, як бізнес наважився розпочати підприємницьку діяльність за кордоном, на нього чекає нове завдання – пошук працівників. Тож 24 Канал поспілкувався з агенцією з працевлаштування в Польщі Altego Agency, аби зʼясувати, кому надають перевагу українські підприємці – "своїм" чи полякам, та чи є різниця в розмірі заробітної плати?

Нікіта Наконечний пояснив, що різниці в оплаті між поляками та українцями у Польщі – немає. Українець в Польщі та поляк в Польщі будуть отримувати однакову погодинну оплату, а от в українця в Україні зарплата буде дещо нижче.

При цьому ми це бачимо не лише по своїх вакансіях, а й по вакансіях, на які ми працевлаштовуємо. Проте українцям часто надають перевагу, бо ми готові ефективніше працювати. Адже при переїзді ти не такий розслаблений, як місцевий мешканець. Схожа ситуація відбувається і в нас: що студент який переїхав, активніше шукає роботу та працює, ніж той, для кого це місто рідне, бо йому "є куди відступати",
– додає він.

А от Антоніна Кураєва вважає, що певні відмінності між поляками та українцями у зарплатних очікуваннях все ж існують.

Антоніна Кураєва

Маркетолог компанії UCloud

Зазвичай українські працівники очікують дещо нижчої зарплати порівняно з польськими колегами, особливо на початкових етапах працевлаштування. Це пов'язано з різницею в економічних умовах та рівні заробітних плат в Україні та Польщі. Однак із набуттям досвіду та підвищенням кваліфікації, зарплатні очікування українських працівників швидко зближуються з польськими стандартами.

Валерій Мельніков підтвердив, що зазвичай польські працівники мають вищі зарплатні очікування порівняно з українцями, що пов’язано з різницею в рівні життя та економічними умовами в обох країнах. Він додав, що український бізнес цілком може бути конкурентним.

Валерій Мельніков

Власник фірми "RemZone Warsztat"

Український бізнес може бути конкурентом для польських підприємців у деяких сферах, проте ми вважаємо, що конкуренція сприяє розвитку та вдосконаленню якості послуг. У нашому випадку, ми намагаємося запропонувати високоякісні автомобільні послуги та детайлінг, що дозволяє нам зайняти свою нішу на ринку. Водночас співпраця між українськими та польськими підприємцями може призвести до взаємовигідних результатів і сприяти зростанню обох економік.

Маркетолог в UCloud також вважає, що український бізнес може бути сильнішими у сфері IT, сільського господарства чи виробництва, разом з тим він часто доповнює польський ринок, приносячи нові ідеї, інновації та робочу силу. Це створює сприятливі умови для співпраці та обміну досвідом між підприємцями обох країн.

Наш підхід до сервісу якісно відрізняється. Поляки не були готові до такої конкуренції з боку українських бізнесменів. Наприклад, на ринку працевлаштування українські фірми активно витісняють польські з ринку. Це відбувається через те, що ми навчені українським високо конкурентним ринком покращували сервіс, маркетинг, роботу з рекламою, дизайн і прийшли на ринок де достатньо просто бути. Наразі ми більше розуміємо в польському законодавстві по працевлаштуванню, ніж навіть самі поляки,
– заявив Наконечний.

На думку COO компанії корпоративних подарунків MOODua, українці "сколихнули" польський ринок, коли активно почали відкривати свій бізнес на ньому. Українські підприємства більш гнучкі та клієнтоорієнтовані.

Поляки підтримують протекціонізм на всіх рівнях, включаючи побутовий. Тому серед багатьох схожих пропозицій вони виберуть місцевого виробника. Це не через те, що він кращий, дешевший чи зручніший, а тому що він – свій,
– додає Вікторія Булгакова з Дія.Бізнес.

Булгакова також зауважує, що на другому місці для поляків стоять звичка та довіра. Проте українці вже змогли зарекомендувати себе, і багато поляків починають користуватися українськими послугами та товарами. Український бізнес орієнтований на співпрацю, синергію та здорову конкуренцію.

Катерина Цатурян поділилася своїми спостереженнями щодо податкової системи у Польщі. Очевидно, що в цій країні бізнес платить значно більше.

В Польщі вони вищі. І вони залежать не тільки від того скільки ти отримав грошей на рахунок, а і від того, скільки по часу працює твій ФОП. Наприклад, за фіксований податок ZUS в перші місяці ми сплачували 376 злотих, після 6 місяців роботи він піднявся до 717 злотих, а з моменту, коли ФОПу 2 роки, то він фіксується вже на 2 200 злотих,
– сказала вона.

Ще є податок за надходження грошей (це близько 3% від надходжень на рахунок ФОП) і окремо розраховуються податки за співробітників. Також варто зазначити, що ліміти надходжень при такій спрощеній системі оподаткування нижчі, ніж в Україні. В Польщі оберти ФОП не мають перевищувати 200 тисяч злотих на рік, коли в Україні ФОП 3 групи може приймати до 8 285 700 гривень.

Не дивлячись на те, що ви маєте ліміт у 200 тисяч злотих на рік і фіксований податок ZUS (який і так зростає кожні 6 місяців), то в момент, коли ви прийняли на рахунок вашого ФОПа понад 60 000 злотих (в межах року), ви повинні доплатити +282,65 злотих податку ZUS за кожен місяць до переходу цього ліміту,
– поділилася підприємиця.

Нікіта Наконечний

Керівник Altego Agency

По-перше, це вакансія дуже часто йде одразу з житлом. В Україні я майже такого не бачив. Більш того, якщо ви вже самостійно знайшли житло й воно вам не потрібно, то вам збільшується ставка. Я ніколи не чув, щоб в Україні вам доплачували гроші, якщо ви самі собі знімаєте квартиру. Також якщо локація далі ніж в 10 – 15 хвилинах від місця праці, то допомагають з транспортом.

Що ще варто запозичити в польській моделі бізнесу, на думку Наконечного:

  • ZUS. Обов'язкове медичне страхування. Всі працівники Altego мають страховку та в разі хвороби по ній йдуть до лікаря не віддаючи за візит пів зарплати. Страховку ж для працівників організовує роботодавець. Тож захищеність під час хвороби тут відчувається сильніша.
  • Погодинна оплата праці тут набагато популярніша. Це зменшує перепрацювання, зменшує вигорання, бо працівники не сидять на роботі, щоб просто дочекатись кінця дня.
  • Восьмигодинний робочий день. Люди працюють з 8 до 16. В Україні ж часто працюють з 8 до 17, бо година обіду не зараховується як робочий час.

Варто зазначити, що сьогодні польська система порівняно з українською дещо бюрократизована. Цифровізація її структури залишає бажати кращого. Однак є одне важливе перевагу: всі процедури працюють чітко, і проходження кожного етапу відбувається відповідно до законодавчих норм. Втручання негативних соціальних факторів, таких як корупція, практично відсутнє. Україні варто звернути увагу на цей аспект, адже прозорість і чіткість у виконанні законодавчих норм є важливими для розвитку бізнесу,
– додає Валерій Мельников.

Ще одним моментом, який варто було б запозичити, на думку Цатурян, це відцифровка багатьох процесів. Наприклад, зареєструватися для ведення ЗЕД та розмитнення товарів, отримати коди та необхідні документи можна онлайн за декілька годин. Також безперечний плюс роботи в Польщі – швидкі та безмитні відправки всією територією ЄС.

Вікторія Булгакова виділила три основні моменти, які не завадило б запозичити Україні:

  • фінансову підтримку бізнесу на всіх стадіях розвитку;
  • формат ведення незареєстрованої діяльності;
  • принцип податкової системи побудований на довірі.

Антоніна Кураєва також назвала переваги Польщі, які стали б в пригоді Україні:

  • спрощення податкової системи та зниження податкового тиску на малий та середній бізнес. Це стимулюватиме розвиток підприємництва та інвестиції.
  • створення ефективних програм грантової підтримки для стартапів та інноваційних проектів. Такі програми допомагають новим підприємцям отримати фінансову підтримку на початкових етапах розвитку.
  • розвиток інфраструктури бізнес-інкубаторів та технопарків, які сприяють швидкому розвитку нових компаній та створенню робочих місць.