НЕчесть тижня
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Інна Грибан отримала негативний висновок ГРД, бо разом з колегами забороняла мирні зібрання в Чернігові під час Революції гідності.
Цікаво! Скандал з поверненням Онищенка: хто допомагав поплічнику Януковича
Що відомо про заборону? В листопаді 2013 року суд першої інстанції заборонив активістам мирно збиратись на окремих вулицях міста з 23 листопада 2013 року до 7 січня 2014-го, тобто аж на 45 днів. Активісти спробували оскаржити рішення в Київському апеляційному адміністративному суді.
Проте судді апеляційної інстанції, серед яких й Інна Грибан, визнали таке тривале обмеження виправданим. Їх не стурбувало й те, що заборона поширювалась не лише на організаторів акції, які були відповідачами у справі, а на необмежене коло осіб.
Суддя Інна Грибан
За рішенням суду першої інстанції, яке підтримала Грибан, ніхто не міг встановлювати намети чи використовувати апаратуру для проведення акцій на кількох вулицях міста. Щоб хоч якогось мотивувати своє рішення судді використали неконституційний Указ Президії Верховної Ради СРСР та події, які відбулись вже після рішення суду першої інстанції.
25 січня 2014 року активісти зібрались під Чернігівською ОДА вимагати відставку голови, а пізніше штурмом взяли будівлю. На думку Громадської ради доброчесності, таке рішення апеляційного суду було відверто свавільним.
Щоб Грибан успішно продовжила суддівську кар'єру, 11 членів ВККС мали проголосувати за її доброчесність. Проте в день голосування достатньої кількості голосів не назбиралось.
У такому випадку суддю мала б рекомендувати до звільнення. Натомість головуюча на засіданні незаконно оголосила перерву. Щоб "під'їхали" надійні члени Комісії, які проголосують за суддю.
Премію "НЕчесть тижня" за участь в обмеженні прав на мирні зібрання під час Революції Гідності отримує суддя Київського апеляційного адміністративного суду Інна Грибан.
Честь тижня
В той час, поки Кваліфікаційна комісія суддів фальсифікує результати голосувань, щоб захистити суддів від страшної ГРД, члени Ради довели незаконність Регламенту ВККС в суді. Наприкінці 2017 року Вища кваліфкомісія суддів внесла зміни до власного Регламенту, яким створила перешкоди для ефективної роботи громадської ради.
Чим займається Громадська рада доброчесності?Громадська рада доброчесності збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо суддів, а потім робить висновок щодо його або її доброчесності. Якщо ж кандидат на посаду судді, на думку Громадської ради, не доброчесний, то відповідне рішення передають до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Однак у більшості випадків судді ВККС не дослухаються до висновків членів Громадської ради. Відтак чимало не доброчесних суддів залишаються на своїх посадах.
Серед іншого, ВККС встановила перелік вимог до змісту та оформлення висновків ГРД, зобов'язала Раду ознайомлювати суддів із інформацією щодо них навіть тоді, коли контактних даних таких суддів не було.
А головне, Комісія всупереч закону дозволила собі ігнорувати висновки ГРД, які не відповідатимуть хоча б одній із встановлених вимог. Сама не цій підставі Комісія відмовлялась розглядати висновок лауреата нашої антипремії Богдана Львова.
Суддя Богдан Львов
Аби відстояти свої порушені права член ГРД Віталій Титич подав позов, який підтримали інші члени Ради.
В вересні 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав протиправними та нечинними положення Регламенту ВККС, які встановлювали "штучні" вимоги до висновків. Але Комісія подала апеляцію.
25 червня Велика Палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у цій справі. Доповідачем було призначено Олександра Прокопенка, який на конкурсі до Верховного Суду отримав негативний висновок Ради. Тож були сумніви, що справу розглянуть чесно і неупереджено.
Суддя Олександр Прокопенко
Проте судді підтвердили, що ВККС не має права визначати правила роботи для громадського органу. Судді повністю відхилили усі доводи комісії.
Премію "Честь тижня" за визнання незаконними зміни до регламенту ВККС, що створювали штучні перешкоди для роботи Громадської ради доброчесності, отримує суддя Верховного Суду Олександр Прокопенко.
Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи і добивається очищення суддівських лав.