Для багатьох є відкриттям, що благодійні організації стають успішними, лише якщо мають продуману стратегію, сформований бренд, команду профі, потужні комунікації тощо. Тобто все те, що супроводжує успішні комерційні бренди. І це логічно.

Читайте також Як зміна стратегії російських обстрілів України створила нові загрози

Бо діяльність некомерційного сектора спрямована на конкретні зміни у суспільстві. Наприклад, покращення життя людей у різних сферах та зміни на законодавчому рівні, які допоможуть у цьому процесі. Мова не про хороший чи поганий товар, а про важливі категорії життя, тому рівень відповідальності надвисокий.

Благодійні фонди мають бути не менш ефективними, ніж бізнес у будь-якій галузі, ось чому й принципи побудови організацій дуже схожі. Однак досвід роботи в некомерційному секторі дозволяє подивитись на побудову бренду чи організації дещо під іншим кутом.

Ціннісний рівень та системний підхід

Той, хто хоча б якийсь час працював у благодійному фонді, добре знає, що ми є посередниками. До прикладу, наш "Клуб Добродіїв". Ми з одного боку допомагаємо дітям та їхнім родинам, які потрапили у скрутне становище, а з іншого – співпрацюємо з нашими благодійниками, грантодавцями й волонтерами. Ми б не змогли надавати необхідну допомогу першим, якби останні не довіряли нам і не мали бажання нас постійно підтримувати.

Отже, ми допомагаємо дітям, але це було б неможливо, якби люди нам не довіряли і не переказували кошти на теплі речі.

Як цього досягти? Починати потрібно з простого питання: "Навіщо?"

Вам потрібно розібратися, навіщо ваш бренд існує і чому його мають обирати. Чому вам будуть довіряти? Це ціннісний рівень, на якому ви закладаєте фундамент вашої організації. Усі подальші кроки та дії будуть втілюватися на основі вашої місії та цінностей. Це початок побудови бренду, якому будуть довіряти.

Довіра, на мою думку, є найціннішою валютою у некомерційному секторі, адже саме вона конвертується в кількість людей, які жертвують кошти, у волонтерство, різноманітну допомогу. Тому подібні індикатори є гарною перевіркою вашої зовнішньої діяльності.

Чи дійсно ваші клієнти розуміють і відчувають вас, а ви – їхні потреби? Пропрацювання бренду не можна відкладати, воно має передувати усім наступним крокам. Бо інакше з часом виявиться, що ваш бізнес має певну суть, але бренд її зовсім не відображає, а отже не викликає довіри. Все починає ламатися.

Важливо "Перевиховання бандерівців": як росіяни знущаються з українських дітей

Далі відбувається розбудова організації на системному рівні. Для мене системність – це інструмент для масштабування результатів. Якщо хочеш бачити більший результат, то працювати в організації варто саме над системністю.

Тут теж можна поставити перевірче питання: "Чи здатен ти досягти такого результату лишень власними зусиллями?". Якщо ви можете за рік самостійно заробити певну суму і задонатити, то так і зробіть. Вам не потрібні для цього організація та системний підхід.

Я хотіла бути максимально корисною – допомогти якнайбільшій кількості дітей, тож мусила будувати велику систему. Те саме і з бізнесом: якщо ви маєте міцне ціннісне підґрунтя, розумієте потреби споживачів, знаєте свій продукт чи послугу, побудова системи не стане для вас проблемою.

Навпаки, ви чітко побачите, що на шляху до мети вам потрібна певна організаційна структура, певні фахівці, які відповідатимуть за окремі напрямки та завдання. І системний підхід почне працювати.

Чому системність неможлива без хаосу

Я емпатійна людина – це моя суперсила. Саме вона допомогла мені зрозуміти, чому в будь-якій діяльності є місце певному хаосу, ірраціональності. Цю теорію підтверджує успішний досвід "Клубу Добродіїв". Емоції та емпатія допомагають працювати на ціннісному рівні, усвідомлювати стан інших людей і тонкі моменти, а отже звертатися до їхніх сердець, а не тільки до розуму.

Емоційність часто визначають як негативну рису, яка тільки заважатиме бізнесу. Хоча насправді емоції, емпатійність та певна ірраціональність можуть стати основою успішної організації. Бо йдеться про певний рівень сміливості та впевненості у собі. Це про довіру до своїх почуттів, знань і досвіду, коли відчуваєш, що твоя ідея може спрацювати, хоча інші в неї не вірять.

Цікаво На Заході готуються до розпаду Росії у найближчі 10 років

Проблеми виникають, коли ситуація зворотна: ти не віриш у рішення, але робиш, тому що так заведено чи хтось сказав, що у нього спрацювало. Але це зовсім не означає, що подібний підхід спрацює і в тебе. Варто довіряти своєму досвіду та відчуттям.

Потрібно розуміти, що йдеться не про сліпу довіру. Знаходячи інсайти, ідеї, рішення на ірраціональному рівні, ви маєте шанс віднайти щось глибоке, що буде працювати. Так, поки це лише гіпотеза. Далі ми, звісно, вмикаємо раціо та перевіряємо її. Тут може спрацювати підхід дизайн-мислення, який допомагає ірраціональним рішенням стати раціональними. Після підтвердження можемо сміливо запускати. І так в усьому: стосується це особистого розвитку, кар'єри чи побудови організації.

Хочете масштабувати свою діяльність – беріться до розбудови організації на основі системного підходу. Але не забувайте, що система має працювати на вас та стати ефективним інструментом для масштабування результатів.

Підходьте до будь-якого рішення не тільки з точки зору раціональності, стратегій та процесів. Вмикайте свою ірраціональність. Ви побачите, як ваші досвід, емпатія та емоційність допомагають віднаходити щось, що ви ніколи не змогли б осягнути тільки розумом і логікою.