Президент РФ вважав цю інженерну авантюру своїм пріоритетним національним проектом та сподівався, що транспортна споруда стане "політичною перемогою" Москви після незаконної окупації Криму Росією, що призвела до міжнародної ізоляції держави та введення проти неї санкцій. Захід засудив як окупацію півострова, так і будівництво мосту, однак Путін, незважаючи на шалені іміджеві та матеріальні втрати для РФ, від задуму не відмовився.
Читайте також: Кримський міст: історія, критика та небезпеки російської авантюри
Закордонні ЗМІ проаналізували, яке значення насправді має Кримський міст для Кремля, наскільки виправданим виявився намір та які слабкі місця режиму Путіна він викриває.
Театральне дійство
Отож, 15 травня глава Кремля офіційно відкрив Кримський міст, проїхавшись по ньому в кабіні КамАЗу.
Путін перший проїхався Кримським мостом у кабіні помаранчевої вантажівки КамАЗ
Але, на думку The New York Times, відкриття мало "швидше театральний, ніж реальний характер", тому що головні магістралі, які ведуть до мосту, продовжують будуватися.
Будівництво проекту вартістю понад 7,5 млрд доларів, який містить залізничну частину, яка повинна відкритися в наступному році, триватиме до 2023 року,
– йдеться в статті.
Зазначимо, що станом на 16 травня, міст відкритий лише для легкового і громадського транспорту. Рух вантажівок запустять лише з осені, а потяги – у грудні 2019 року.
Видання нагадує, що коли президент РФ уперше запропонував цей проект у березні 2014 року, жодна російська компанія не хотіла за нього братися. Складнощі з інженерної точки зору були серйозними, і будь-який зв'язок із Кримом означав ризик міжнародних санкцій, відзначає автор. Зрештою, за зведення мосту взявся давній друг і партнер Путіна Аркадій Ротенберг, який перебуває під санкціями США із того ж таки 2014 року.
Читайте також: Путін осоромився на відкритті Кримського мосту: фото та відео
Гірка пілюля для Ротенберга?
Таким чином, будівництво розпочала компанія Ротенберга "Стройгазмонтаж", пише Sueddeutsche Zeitung. "Інших зацікавлених осіб не було – замовлення пішло до Ротенберга без конкурсу", – зауважує автор матеріалу Юліан Ханс.
Однак, схоже, соратник Путіна зводив його недобросовісно і з численними порушеннями. Українські, а також російські експерти вказують на великі недоліки в конструкції, з якими Кремль змирився, щоб швидко закінчити будівництво. Наприклад, деякі частини опорних колон мосту вже дали тріщину, пояснює журналіст Neue Zürcher Zeitung Іво Мійнсен.
До того ж, компанії, які брали участь в будівництві, очевидно, сумніваються, чи зможе конструкція одночасно витримати вагу поїздів, вантажівок і автомобілів. Це призвело до того, що в Криму тільки одна невідома фірма виявилася готовою застрахувати міст: великі страховики відмовилися від проекту через непередбачувані ризики і слабкий контроль над будівництвом, додає кореспондент.
Читайте також: Експерт припустив, скільки років простоїть Кримський міст
Водночас непрозорість проекту має системний характер: оскільки протизаконна окупація Криму призвела до санкцій проти Москви, в Росії для будівництва моста до розгляду бралися тільки фірми, які не переслідують міжнародні інтереси. "Ковтнути гірку пігулку" довелося Ротенбергу – в інтересах країни, як він сам заявив одного разу. Натомість він отримав вигоду від ослабленого регулювання і усвідомлення того, що Кремль до нього прихильний, як і раніше. У країні, яка піддається все більшій ізоляції та політизації економіки, це немало,
– розмірковує журналіст.
Путін та Ротенберг (на фото праворуч) на відкритті Кримського мосту
Під наглядом нацгвардії
За інформацією дослідницької організації The Jamestown Foundation, яка спеціалізується на військових питаннях, міст не просто з'єднує два береги – він є центральним елементом військової стратегії Росії в регіоні. Міст проходить через Керченську протоку, що з'єднує Чорне та Азовське моря, росіяни в разі потреби можуть заблокувати за його допомогою половину українського узбережжя, підкреслює швейцарська газета.
Для захисту мосту були створені спеціальні підрозділи нацгвардії РФ, а в безпосередній близькості в Криму розміщена батарея зенітної ракетної системи С-400. Таким чином, на випадок конфлікту створений військовий бастіон,
– пояснює Мійнсен.
Читайте також: Україна готує відповідь на відкриття Росією Кримського мосту, – Гройсман
Міст звели, а дороги не відремонтували
Як зазначає The Washington Post, сфокусувавшись на Кримському мості, Путін знехтував якістю транспортних магістралей в Росії. Видання підкреслює, що незліченна кількість поганих автодоріг, залізниць і мостів по всій країні не перебуває під особистим наглядом глави Кремля. "Всесвітній банк ставить Росію за якістю торгової і транспортної інфраструктури на 94-е місце у світі, після Тунісу і перед Колумбією", – повідомляє оглядач Антон Трояновський.
За твердженням російського політичного аналітика Дмитра Орєшкіна, прагнення уряду закачувати гроші в Крим буде означати, що проекти в інших місцях будуть отримувати ще менше фінансування.
Незалежно від того, скільки зморшок на лобі у Путіна і скільки у нього рук, ця модель ручного управління працює тільки для певної кількості проектів,
– прокоментував політолог.
Читайте також: Кримський міст – символ міжнародної ізоляції Росії, – CNN
Демонстрація влади та слабкості
Водночас відкриття мосту, продовжує Трояновський, стало важливим етапом у намаганнях Путіна показати світу і своєму народу, що "окупація Криму – безповоротна". Ця подія також "підкреслила вибудувану навколо глави Кремля систему політичного та економічного заступництва". "Роль Ротенберга як забудовника мосту викрила, яким чином російські мільярдери можуть використовувати свою близькість до Путіна, щоб ще більше збагатитися і одночасно надати послугу державі", – робить висновок кореспондент.
Економічний тягар важчатиме
Хоч дехто в Росії і порівнює міст Путіна в Крим із "психологічним допінгом для жителів півострова", однак для решти громадян РФ тягар Криму продовжить тиснути на бюджет і псувати інвестиційний клімат, констатує Le Temps.
Ніщо не віщує зняття міжнародних санкцій, пов'язаних з цією територіальною експансією, що забезпечила, першочергово, роздування путінської популярності. Лише жменька держав-клієнтів Росії визнала окупацію. 9 травня в суді в Гаазі Москва програла справу 18 українським компаніям, які подали позов з вимогою компенсації втрачених через окупацію Криму активів. Тепер, в результаті першого судового процесу, на Росії висить виплата в розмірі 159 млн доларів. Загальний рахунок може сягнути 8 млрд доларів,
– нагадує французька газета.
Читайте також: Кримський міст: збитки, заподіяні Чорному та Азовському морям, сягають 10 мільярдів гривень