Джерело: 24 канал
22 січня 1918 року українська держава зі столицею в Києві проголосила Першу незалежність УНР.
Читайте також День соборності України 2021: цікаві факти та все про свято
Бій під Крутами: коротко
Більшовики на початку січня у 1918 році встановили контроль у Харківській, Катеринославській і Полтавській губерніях і розгорнули наступ на Київ. Наступ ворожі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, а друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.
Центральна Рада Української народної республіки мала у своєму підпорядкуванні окремі частини колишньої російської армії, які були українізовані, а також підрозділи з добровольців. Їхня кількість була значно меншою, аніж кількість людей російської Червоної гвардії.
Українські вояки, які боролися за Батьківщину / Ілюстрація lbsadm
24 – 27 січня 1918 року бої розгорнулись за станцію Бахмач. Українські війська були змушені залишити її та відступити до станції Крути.
На бій із російською армією вийшли учні Першої Української юнкерської школи імені Хмельницького – це приблизно 450 курсантів і 20 старшин. До них приєдналась перша сотня новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців, а також ще 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
За різними підрахунками, у бою в Крутах 29 січня 1918 року брали участь від 420 до 520 українських вояків, юнаків і студентів. Вони були озброєні приблизно 16 кулеметів та 1 гарматою на платформі.
Кількість більшовицьких військ, за певними підрахунками, була понад 3 тисячі осіб. Усі були добре озброєні та з артилерією.
Запеклий бій тривав 5 годин. Оборонці української державності отримали воєнну перемогу та здійснили організований відступ зі станції Крути до своїх ешелонів.
Міфи про бій під Крутами
Дмитро Дорошенко і його історія
У радянські часи про цей бій практично не згадували, тому серед головних джерел довго була праця Дмитра Дорошенка "Історія України 1917 – 1923", написана у 1930 році в Берліні. В ній було чимало перекручень і неправдивих фактів.
Дорошенко першим поширив інформацію про те, що під Крутами не було українського війська, а станції захищали лише студенти. Також він подав, що вони загинули через те, що офіцери накивали п'ятами з поля бою. І звинуватив у смерті юнаків вище керівництво УНР.
Михайло Муравйов і битва у 2 дні
Михайло Муравйов був есером і командував російською армією. Він стверджував, що протягом двох днів він відважно бився під Крутами проти відбірних військ УНР під приводом Петлюри.
Насправді Муравйову потрібно було 2 дні, щоби відремонтувати залізницю та зорганізувати свої сили.
Несправжня кількість загиблих
Кількість загиблих – 500 людей, а у деяких джерелах говорять навіть про 1000. Але за свідченнями учасників подій ймовірно вбито було близько 250 – 300 осіб з українського боку.
Бій під Крутами / Ілюстрація myukraine.org.ua
300 спартанців під Фермопілами
Під час перепоховання загиблих героїв Крут у Києві 19 березня 1918 року хтось з операторів емоційно провів паралель із 300 спартанцями під Фермопілами під час прощального слова. Порівняння неодноразово цитували та згодом склалось уявлення, що озброєним більшовикам протистояли 300 студентів, і всі вони загинули.
Точна дата бою
Точна дата бою на тоді не була відома – чи 29 січня, чи 30-го. Навіть рік інколи подавали як 1919.
Паралель між боротьбою ОУН-УПА та Червоною армією
Інтерес до подвигу крутянців підсилився під час Другої світової війни. Багато хто проводив паралель із боротьбою ОУН-УПА проти "червоних". Тоді навіть з'явилися вигадки, ніби крутянці належали до Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців, а на станцію Крути їх скерував особисто Євген Коновалець.
Фотофейк
Протягом довгого часу вважали, що похорон героїв Крут – зафіксована на світлинах, надрукованих львівським (на той час закордонним) ілюстрованим журналом "Літопис Червоної Калини" у 1931 та 1932 роках.
Але на фото зображені інші події: похорони жертв більшовицького терору, які відбулися в столиці трохи раніше, 10 березня 1918 року.
Фото, на якому зображені зовсім інші події / Ілюстрація BBC
