Геноцид Лівобережжя України
Водночас вже очевидно, що агресор мав перед собою дві практичні злочинні мети.
Читайте також Загроза родючості та забруднення Дніпра: що буде, коли стабілізується течія з Каховської ГЕС
- Перша – це примус до депортації населення прилеглих до Дніпра сіл та міст лівобережної Херсонщини, знищення їхніх домівок та вбивство тих, хто не зможе втекти від підтоплення.
- Друга – це опустелювання широкої частини лівобережної Херсонщини, яка на відміну від Криму здебільшого не має сталих джерел питної та господарської води, крім Каховського та Північнокримського каналів. Отже, тепер стає надовго малопридатною для життя місцевістю.
Нагадаю, що ці райони є споконвічним та традиційним місцем мешкання етнічних українців. Для окупантів це очевидно ставало кісткою у горлі незалежно від їхніх злочинних військових планів.
Тому діяння агресора чітко охоплюються пунктом "с" статті 2 Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Мовиться про навмисне створення для якої-небудь групи населення таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове її фізичне знищення.
Важливо Підрив Каховської ГЕС – це лише початок катастроф у Східній Європі
Тобто агресор вчинив окремий акт геноциду українського народу. Тут необхідне реагування не лише в межах заяв до Міжнародного кримінального суду щодо конкретних організаторів та виконавців, що також надважливе, але й в межах можливої міждержавної справи проти Росії у Міжнародному суді ООН.
Нагадаю, що і злочин геноциду, і порушення агресором цієї конвенції не мають строків давності. Ініціювати це питання може і влада України, і будь-якої іншої цивілізованої держави світу.