Таку думку в коментарі 24 каналу висловив Ігар Тишкевич, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики. На думку експерта, в Мінську зацікавлені в транспортному коридорі через Україну та транзиті нафти з Казахстану українською територією. Бо вони дадуть Лукашенку простір для маневрів у відносинах з Росією, в залежності від якої давно опинилась економіка Білорусі.

Читайте також: Зеленський з Лукашенком провели першу зустріч: про що говорили

Транспортування білоруських товарів Дніпром

В Мінську зацікавлені в транспортуванні територією України білоруських товарів. Зокрема, мова йде про водний транспортний коридор Е40, який Україна, Польща та Білорусь планують відновити. Шлях протяжністю понад 2000 км пролягатиме через Віслу, Західний Буг, Прип’ять і Дніпро.

Ймовірно, що транспортний коридор на території Польщі не запрацює найближчі п’ять років. Але якщо Україна відкриє водний коридор для Білорусі – це дозволить пожвавити торгівлю не лише між цими двома державами. У відкритті зацікавлена ще й Туреччина. Кошти за транзит надходитимуть в український бюджет,
– каже експерт.

На його думку, у цьому є політичний підтекст. Адже останні роки Росія вела політику тиску, змушуючи Білорусь сконцентрувати свої товарні потоки на російських портах.

Для України перевагою відкриття водного сполучення має стати пожвавлення річкового суднобудування в Україні та Білорусі. За словами Тишкевича, судна, які є зараз, не зможуть повністю задовольнити потребу у транспортуванні.

Нафтовий шантаж vs "Нафтогін дружби"

Крім того, президенти говорили про транзит нафти до Білорусі територією України. Для Мінська це може означати знову ж таки зменшення впливу і тиску Москви. Для Києва – завантаженість нафтової труби, яка простоює.

“Білорусь хоче купувати в Казахстані нафту. За попередніми домовленостями близько 3,5 мільйонів тонн. Для України це означає, що найкоротший шлях транспортування - через порти Грузії, а далі через нафтогін Одеса-Броди. Замість простою транспортної системи, можна отримати прибутки від перекачування нафти”, – каже експерт.

Читайте також: Чи впливає Росія на ціни на бензин в Україні і до чого тут Медведчук

З політичної точки зору, Олександру Лукашенку це дасть можливість розширити поле для маневрів у нафтових стосунках з Росією. Для України це може дати імпульс для іноземних інвестицій в нафтопереробні станції, вважає Тишкевич.

“Україна може виступити в ролі організатора “нафтогону дружби”. У покупці казахської нафти (де-факто американських компаній, які там її видобувають) зацікавлені ще й Польща, Угорщина, Словаччина”, – каже Тишкевич.

Якщо Україна зможе налагодити нафтогін, вона зможе почати перемовини з американськими компаніями щодо інвестування в будівництво нафтопереробних станцій на південних територіях, вважає експерт..

Закриття "шпигунського скандалу"

Ще однією темою зустрічі став так званий “шпигунський скандал”. Напередодні зустрічі президентів країни обмінялись "шпигунами": в Україні суд відпустив з-під варти громадянина Білорусі Юрія Політику, обвинуваченого в шпигунстві, а з Білорусі додому повернувся український журналіст Павло Шаройко, засуджений у Білорусі до 8 років і помилуваний напередодні.

Читайте також: Білорусь помилувала журналіста Шаройка, він вже в Україні: відео

За словами Ігара Тишкевича, “шпигунський скандал” найбільше підігрівала Росія, якій було вигідно сіяти недовіру між двома країнами.

“Нині Зеленський і Лукашенко налаштовані на те, аби цей конфлікт припинити”, – переконаний Тишкевич.

Білоруські миротворці на Донбасі?

А от у припущення про те, що президенти могли обговорювати пропозицію Лукашенка розташувати на українсько-російському кордоні на Донбасі білоруських військових політолог не вірить. Про готовність відрядити на Донбас своїх миротворців, які взяли б під контроль частину кордону, президент Білорусі говорив напередодні. Ймовірність такого сценарію дорівнює нулю, вважає Тишкевич.

Збройні сили Білорусі нараховують близько 65 тисяч військових і ще близько 10 тисяч – прикордонники. Щоб забезпечити мир на Донбасі, Білорусі не вистачить людей зі зброєю,
– каже він.

"Якщо говорити про можливу участь у міжнародній миротворчій місії ООН, військові повинні мати відповідні сертифікати. У діючій армії Білорусі одна рота миротворців – близько 200 осіб. І ще близько двох сотень миротворців мають в запасі. Це означає, що самостійного білоруського контингенту на Донбасі не буде. Але при формуванні міжнародного миротворчого контингенту, є ймовірність, що Білорусь приєднається”, – додав експерт.

Сенсація! Зеленський запропонував Лукашенку спільно провести Олімпійські ігри