Співробітники "Михайлівського" активно запрошували своїх вкладників переводити депозити з банку на підмінну компанію, нових вкладників скеровували туди ж.
В цілому використання підмінної компанії — схема розповсюджена, пояснює адвокат Арсен Маринушкін. Суть її у тому, що договори люди підписують з фірмою, а банк — за документами — лише спосіб і місце обслуговування. Шахрайство у тому, що різницю між "Фірма" і "Банк" людям не пояснюють, а вона суттєва.
Це не договори депозитів, котрі вкладники зазвичай підписують із банком, а договори управління. В такому випадку ці вклади не гарантуються Фондом гарантування вкладів. Якщо банк буде визнано неплатоспроможним, ці гроші Фонд вкладнику не поверне. Але, як бачимо, багато хто не знав про цю схему. Все вскрилося тільки коли склалась така ситуація з банком "Михайлівський",
— розповів Арсен Маринушкін.
Читайте також: Куди ділися та хто повертатиме мільярди гривень вкладникам банку "Михайлівський"
Усі банки України є членами Фонду гарантування вкладів. Вони регулярно платять в Фонд членські внески. З цих внесків у випадку "падіння" банку Фонд повертає вкладникам депозити в межах 200 тисяч гривень.
Звичайні фірми, на кшталт "ІРЦ" — не банки, і, відповідно, не члени ФГВ. Вони можуть збирати з людей гроші і тримати їх на рахунку в банку. Але якщо банк "ляже", Фонд нічого не поверне. І от про це вкладників не попереджають.
"Коли власник банку зрозумів, що може запахнути смаленим і вкладники завтра можуть стояти в нього під будинком і під його компаніями, було прийнято рішення повернути гроші з рахунків компанії на поточні рахунки (персональні рахунки вкладників – Авт.), котрі були відкриті в банку «Михайлівський»", — пояснює Арсен Маринушкін.
Суть переводу грошей на рахунки в банк була в перекладанні відповідальності на Фонд гарантування вкладів. Якби НБУ визнав банк неплатоспроможним, і в день введення тимчасової адміністрації зібрані "ІРЦ" гроші лежали на рахунку самого "ІРЦ", з ними можна було б попрощатися. Але якщо б на день визнання неплатоспроможності гроші лежали на персональних рахунках фізосіб — вони б уже потрапляли під гарантію Фонду.
Так, достроково розкидавши гроші на персональні рахунки людей, "ІРЦ" різко збільшив кількість вкладників "Михайлівського", чиї вклади потрапляють під відшкодування ФГВФО — станом на 20 травня, п’ятницю, їх стало більше на 16 тисяч осіб. Навантаження на ФГВФО зросло на 1,031 мільярд гривень.
У понеділок 23 травня саме через ці "проводки" НБУ приймає рішення про зарахування банку "Михайлівський" до категорії неплатоспроможних.
Читайте також: ТОП-10 українських банків, які збанкрутували за останні два роки
Ключове питання сьогодні — чи визнає ФГВФО транзакції "ІРЦ" дійсними і поверне гроші його вкладникам, чи визнає їх нікчемними і залишить людей без грошей.
Арсен Марінушкін говорить — наразі це вибір між законом і справедливістю.
За законом про систему гарантування вкладів фізосіб, Фонд гарантує всі кошти на поточних і на депозитних рахунках, котрі були зараховані до введення тимчасової адміністрації. Оскільки в банк була введена адміністрація 23 травня, і в нас уже є лист від НБУ, що (статус неплатоспроможного) було введено о 18:07, а в 18:10 ФГВ прийняв рішення про введення адміністрації, то по закону всі гроші вже були зараховані і вони гарантуються фондом. Якщо брати з точки зору справедливості, то тут є інша точка зору,
— зазначив адвокат.
Інша точка зору полягає у тому, що "ІРЦ" змахлював: фірма не є банком, не платить внесків до ФГВ, її рахунки не мали б гарантуватися Фондом, а пачка транзакцій у переддень введення тимчасової — це спосіб перекинути свої борги на бюджет, вивівши живі гроші до кишень власника. Йдеться про мільярд гривень.
Згідно з документами, які опинилися у розпорядженні програми "Наші гроші", на рахунку "ІРЦ" 19 травня, за 4 дні до краху "Михайлівського", залишок складав зовсім не мільярд, а заледве 38 мільйонів гривень. У цей день на рахунок фірми зайшло 1,5 мільярди і їх оперативно розкидали на рахунки вкладників "ІРЦ" у "Михайлівському". Якщо у Поліщука (власник банку) знали, що в банк збираються вводити тимчасову адміністрацію, то навіщо було "заганяти" на рахунок півтора мільярди?
Замголови ФГВФО Андрій Оленчик пояснює — ніхто нічого й не заносив, мільярд просто "намалювали" у звітності.
Зараз можна констатувати чітко тільки одне. Реальні гроші від цих людей заходили транзитом через банк "Михайлівський" відповідно на фінансову компанію. Але коли йде про повернення цих коштів назад і їх попадання на рахунки всіх цих тисяч людей, то насправді кошти в такому обсязі у банк фізично не поверталися. Мова йде швидше про умовні і не підкріплені реальними грошима певні проводки у обліку банку, не більше не менше,
— розповів Андрій Оленчик.
Читайте також: Чому Нацбанк має понести покарання за банкрутство банку "Михайлівський"
Але якщо грошей не було, то куди "ІРЦ" подів те, що назбирав із людей? Адже назбирав немало: згідно із фінансовою звітністю за 2015 р. "ІРЦ" зібрав з населення 898 мільйонів. І розкидав ці кошти на різні компанії.
Детальніше про те де ділися гроші, та хто має понести відповідальність за банкрутство банку "Михайлівський", дивіться у сюжеті програми "Наші гроші".