У жовтні 2016-го тодішній голова Фонду Ігор Білоус повідомив, що приватизація держпакетів акцій обленерго розпочнеться після затвердження Національною комісією з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) стимулюючого тарифоутворення на ринку електроенергії. Білоус також заявляв, що Україна планує загалом отримати від продажу всіх обленерго близько 300 мільйонів доларів.

Пересічному споживачу варто звернути увагу на словосполучення "стимулююче тарифоутворення". Це та деталь, в якій ховається диявол. Диявол під назвою "чергове підвищення тарифів". Спробуємо розібратися у тому, як пов'язані між собою приватизація залишків обленерго та стрибки цін.

Читайте також: Закон про ринок електроенергії: що він нам готує

Нове RABство

Про перехід на так зване стимулююче тарифоутворення в Україні говорять приблизно з 2008 року. Проте лише 10 грудня 2015 року Кабінет Міністрів підтримав законопроект НКРЕКП, яким пропонується відмовитися від застарілої методики розрахунку тарифів на послуги природних монополій і перейти до європейського стимулюючого регулювання.

Останнє має назву RAB-регулювання, або Regulatory Asset Base – регульована база інвестованого капіталу. В чому його суть? Якщо коротко – то в залученні інвестора. Уявімо, що останній має бажання вкласти кошти, скажімо, у ту ж таки енергетичну сферу. Як його зацікавити? Пропонуючи цілком легальний дохід – певний відсоток від вартості викуплених інвестором активів. Хто сплачуватиме такий відсоток? Держава. А точніше, державне підприємство "Енергоринок", яке розподіляє кошти між виробниками електроенергії.

Кошти ж ці напряму залежать від затвердженої собівартості виробництва електроенергії. І щоби виплатити інвесторам їхні законні відсотки, собівартість електроенергії доведеться збільшувати. Ключове питання зараз лише у тому, наскільки зросте ціна за надані споживачу послуги? Вочевидь, це залежить від того, яка саме модель RAB-регулювання буде взята на озброєння. Або, простіше кажучи, про який відсоток домовляться держава та інвестор.

Читайте також: Метою RAB-регулювання є поліпшення стану електромереж, – Ерік Найман

У 2013 році, коли тема RAB-регулювання була вчергове винесена на порядок денний, пропонувалося встановити для обленерго дохід на "старий капітал" (тобто викуплені активи) у розмірі 0% протягом першого року і щорічним підвищенням доходу до 3%. Така нецікава для інвесторів, але цілком прийнятна для споживача схема мала бути впроваджена задля захисту інтересів останнього. Але тоді, у 2013-му, обленерго відкинули таку пропозицію.

Іще одне, окреме питання полягає у тому, хто і як оцінюватиме "старий капітал". Адже якщо оцінити умовне підприємство у 100 мільйонів, нарахування за відсотками, скільки б вони не становили, буде одним, а якщо у 200 мільйонів, то, відповідно, – вдвічі більшим. Колишній член НКРЕКП Андрій Герус вважає, що оцінювання "старого капіталу" має відбуватися за методологією, яка була розроблена у 2015 році, а не в 2016-му. Бо остання завищує вартість активів, каже він.


Електроенергія в Україні, очевидно, знову подорожчає. Адже ще більше часток підприємств цієї галузі перейде до приватних власників

Якщо держава стане штучно завищувати вартість активів, вона виграє від подібних маніпуляцій, бо чим вища вартість підприємств, тим більше коштів за приватизацію відійде до казни. Інвестор також не буде ображений, адже згодом він отримає свої відсотки. Тож чим більшу суму він викладе за свою покупку, тим більший дохід вона йому забезпечить. Єдиною постраждалою стороною у цих оборудках буде, традиційно, пересічний українець, котрий і зараз ледь витримує тягар комунальних виплат.

Від "любих друзів" до просто "друзів президента"

Ще рік тому близький до президента Порошенка голова НКРЕКП Дмитро Вовк не приховував того факту, що тарифи зростуть. В інтерв’ю "Економічній правді" він прогнозує зростання ціни на електроенергію на 10% – в разі приєднання компаній до RAB-регулювання.

І це при тому, що ще достеменно невідомо, який саме відсоток від доходів при переведенні енергетичних підприємств на стимулююче тарифоутворення запропонує їхнім новим власникам держава. За даними депутатки Вікторії Войціцької, НКРЕКП "збирається закласти в так зване RAB-регулювання дохідність для обленерго на рівні 12,5% річних на нову базу (йдеться про інвестиції в нові активи) і так само 12,5 річних дохідності на стару базу (наявні активи компаній)", – пише вона в своїй авторській колонці.

Цифра у 12,5% – завелика, нічим не обґрунтована і доволі цинічна, підкреслює Войціцька.

Ось така суть стимулюючого регулювання за українською версією – регулярно повертати друзям президента величезні відсотки від новооціненої регуляторної бази. Це просто чергова бізнес-схема від президента під назвою "справедлива ринкова переоцінка", що напряму є кешом власникам обленерго. З новими рішеннями про РАБ тепер кожен з нас буде платити в рази вищі ціни за електроенергію, тепло, воду, а потім і газ. "Роттердам+" та абонплата за газ – то були квіточки – подача з барського столу. От тепер будуть справжні ягідки – додаткові десятки мільярдів гривень в кишені друзів президента,
– зазначає вона.

Читайте також: У Кабміні розповіли, чи продовжуватимуть надзвичайні заходи в енергетиці

А для того, щоб зрозуміти, про яких саме друзів йде мова, варто поставити інше запитання, а саме: кому в Україні належать обленерго?

Відповідь на нього є давно відомою: вся енергетика України знаходиться, по суті, в руках 5 українських олігархів та однієї російської компанії. Мова йде VS Energy, котра є лідером за кількістю активів, володіючи майже третиною українських обленерго. Ця група належить російським бізнесменам на чолі з Михайлом Спектором, до неї також входять Євген Гінер, Михайло Воєводін і колишній віце-спікер Держдуми РФ Олександр Бабаков (той самий Бабаков, котрий голосував за анексію Криму).


Унаочнена олігократія. Кому належать українські обленерго – інфографіка "Новое время. Бизнес"

Решта ж енергетичних підприємств поділені між Рінатом Ахметовим, Ігорем Коломойським, Юрієм Бойком, Ігорем Суркісом і Костянтином Григоришиним. Перший з них – Ахметов – на майбутньому аукціоні вже буцімто пригледів собі "Дніпрообленерго", і це, можливо, не єдиний лот, котрий зацікавив найбагатшого українця. Кому ж дістанеться решта обленерго – сказати тяжко. Можливо, "своїм" олігархам, а можливо, і "делегатам" з держави-агресора, які останнім часом вправно мімікрують під європейські компанії.


Російський бізнесмен (і депутат) Олександр Бабаков голосував за анексію Криму. Але частиною українських обленерго він теж не погидував

У будь-якому разі, 12,5% річних від вкладених в обленерго коштів вже чекають на нових власників. Оборудка, схоже, погоджена на найвищому рівні, тож і потенційні інвестори, і "пересічні громадяни" мають вже зараз готувати кишені. Перші – щоб покласти туди гроші, а другі – щоб із ними розпрощатися.

Читайте також: Приєднання України до енергосистеми ЄС: "шалена" ціна питання