За даними Державної служби зайнятості безробітними з січня по червень 2023 року офіційно вважалися 346 тисяч громадян. Відтак за цей період працевлаштували з-поміж них 76,2 тисячі людей.

Читайте також Зарплати будуть вищі: як в Україні хочуть збільшити мінімалку

Впродовж першого півріччя фінансову допомогу по безробіттю отримали 216,6 тисячі українців. Втім цікаво, що за інформацією від НБУ, кількість зареєстрованих безробітних, які отримують допомогу, знижується з червня 2022 року. З грудня минулого року кількість таких безробітних стабільно нижча за 100 тисяч.

Правило сезонності: що це таке

Цікаво, що на ринку може працювати правило сезонності щодо роботи. Про це пояснює 24 Каналу Валентина Гаврюшенко, експертка з ринку праці. Втім, за її словами, це працює не для усіх сфер діяльності та професій.

Валентина Гаврюшенко

Експертка з ринку праці

Насправді якщо у вас є потреба в пошуку – не потрібно приховувати своє резюме в певний період, йти в підпілля та затишшя. Навпаки, треба постійно оновлювати резюме, відгукуватися на вакансії. Якщо ви крутий та рідкісний спеціаліст, то роботу зможете знайти й 1 січня.

Але щодо сезонності, то у березні та квітні ринок праці й справді починає розгойдуватися і наступає справжній ажіотаж. Вакансій стає більше і це один із найкращих періодів, щоб почати активно шукати роботу.

  • Наприклад, навесні безробітними не залишаться працівники сфери громадського харчування — заклади відкривають літні веранди та наперед поповнюють штат.
  • А от вже влітку починається довге затишшя після травневих свят. Багато працівників ідуть у відпустку. Тому літо асоціюється із розслабленим режимом праці. Зазвичай, у цей час з’являється досить багато вакансій на курортах, у літніх таборах та прибережних містах – сфера послуг. Також літо – сезон для педагогів та репетиторів.

Очевидно, що найкраще змінювати/шукати роботу в середині літа — роботодавці достатньо активні й вакансій з'являється багато. У цей час менше пошукачів на ринку праці, а отже, з'являється більше шансів отримати бажану посаду. Однак якщо піти з попередньої роботи в травні-червні, не маючи конкретної пропозиції, є ризик засидітися без роботи,
– додає Гаврюшенко.

Які професії мають найбільший попит

Станом на червень на сайтах пошуку роботи відкрито близько 90 тисячі вакансій (зріст на 9%), що говорить про те, що робота в Україні є і знайти її реально, навіть попри настання низького бізнес-сезону.

Відтак попит на людей, які вміють продавати, рахувати, водити й готувати, стабільний. П'ятірка найбільш затребуваних вакансій не змінилася. У червні працедавці активно шукали бухгалтерів, кухарів, водіїв, менеджерів з продажу та продавців-консультантів.

Традиційно залишається попит саме на кваліфікованих працівників з інструментом: швачка, електрогазозварник, токар, фрезерувальник,
– каже експертка.

У Державній службі зайнятості, до прикладу, назвали 8 професій, які роботодавці найчастіше шукають зараз. Це тракторист, водій, токар, продавець, кухар, швачка, слюсар та електрогазозварювальник.

Кому платять найбільше, а кому найменше

За даними Work.ua зараз отримати високу заробітну плату можна не тільки в ІТ-сфері. Рівень стартує від 28 тисяч до 55 тисяч. Йдеться про такі спеціальності:

  • менеджерів з розвитку, автоелектриків — 28 тисяч гривень;
  • кур'єрів з авто — 29 тисяч гривень;
  • дизелістів, автомеханіків, технологів з меблів, регіональних менеджерів — 30 тисяч гривень;
  • координаторів зі збуту — 31 тисяча гривень;
  • 3D-візуалізаторів — 31,5 тисячі гривень;
  • рієлторів, рихтувальників — 32,5 тисячі гривень;
  • бізнес-аналітиків — 34 тисяч гривень;
  • менеджерів по роботі з супермаркетами, ендодонтистів — 35 тисяч гривень;
  • водіїв-міжнародників — 40 тисяч гривень;
  • медіабайєрів — 55 тисяч гривень;

За словами Валентини Гаврюшенко, середня заробітна плата по вакансіях, які наразі розміщені на сайтах пошуку роботи в Україні, становить 11 – 15 тисяч гривень. Зокрема, найвища заробітна плата в таких сферах:

  • державне управління й оборона — 17,9 тисячі гривень;
  • сфера інформації та телекомунікацій — 15 тисяч гривень;
  • заклади охорони здоров’я — 12,4 тисячі гривень;
  • добувна промисловість і розроблення кар'єрів — 12,2 тисячі гривень;
  • сфера постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — 11,7 тисячі гривень;
  • фінанси та страхова діяльність — 11,6 тисячі гривень;
  • водопостачання, каналізація, поводження з відходами — 11,5 тисячі гривень;
  • переробна промисловість — 11,3 тисячі гривень;
  • сфера транспорту — 11,3 тисячі гривень;
  • будівництво — 11,2 тисячі гривень.

А от мінімальна заробітна плата стартує від 7 до 10 тисяч гривень. Її отримують прибиральники, санітари, консьєржі, портьє та посудомийники.

Співрозмовниця каже, що зміни будуть відчутні для всіх сфер, не лише для ринку праці, у майбутньому. Кожен відчує їх на собі.

Очікується суттєве зростання кількості вакансій, пов’язаних з цифровими технологіями та цифровою торгівлею. Також приблизно на 10% зросте кількість робочих місць у сфері освіти та на 30% – у сфері сільського господарства та оборонна сфера,
– зауважує Гаврюшенко.

Через автоматизацію та цифровізацію деяких процесів скорочення можуть зазнати касири, бухгалтери, адміністратори, секретарі та інші працівники:

  • Юрист-консультант, нотаріус – на сайтах правового спрямування можна знайти більшість відповідей на різні питання, які виникають у людей. Роботу, де люди працюють за чітко заданим алгоритмом, легко може виконувати спеціально запрограмований механізм.
  • Копірайтери, коректори, перекладачі – різноманітні онлайн-додатки у цій сфері розвиваються неймовірними темпами. Уже сьогодні можна знайти безліч програм для перевірки, перекладу різного рівня складності.
  • Архіваріус, бібліотекар – сьогодні отримати доступ до будь-якої книги можна за допомогою смартфону. А міські бібліотеки України активно переводять свої книжкові фонди в онлайн-каталоги.
  • Турагенти, рієлтори – професія починає зникати через те, що все більше людей почали самостійно організовувати пошук інформації, різноманітні додатки на смартфонах уже дають можливість підшукати вигідні пропозиції.
  • Оператори call-центру – їх замінять чат-боти.