Мільйони рублів на рахунках

За даними НБУ, на рахунках українців залишаються значні суми російських та білоруських рублів. Динаміка останніх років свідчить про те, що поки бізнес поступово відмовлявся від валюти країни-агресора, то фізособи її навпаки накопичили.

Читайте також Зростання прожиткового мінімуму: як це вплине на соцвиплати

Наприклад, у 2021 році Нацбанк зафіксував такі залишки на рахунках:

  • російські рублі: юрособи — еквівалент 2 440 мільйонів гривень, фізособи — 149 мільйонів гривень;
  • білоруські рублі: юрособи — еквівалент 3 мільйони гривень, фізособи — 5 гривень.

А на початку повномасштабного вторгнення залишки трішки зменшились:

  • російські рублі: юрособи — еквівалент 1 854 мільйони гривень, фізособи — 130 мільйонів гривень;
  • білоруські рублі: юрособи — еквівалент 1 мільйон гривень, фізособи — 45 гривень.

Наприкінці листопада 2023 року на рахунках фізосіб рублів побільшало, тоді як у бізнесу навпаки:

  • російські рублі: юрособи — еквівалент 1 742 мільйони гривень, фізособи — 141 мільйон гривень;
  • білоруські рублі: юрособи — еквівалент 2 мільйони гривень, фізособи — 55 гривень.

Як обміняти валюту

Можливість обміну російської та білоруської валюти передбачена в новому законопроєкті № 9422, який ще має підписати президент. Під час попереднього розгляду до документа додали нові правила поводження з російськими та білоруськими рублями. Від початку повномасштабного вторгнення такі операції були заборонені в Україні.

Це нововведення стосується лише неготівкових рахунків. А от з готівкою ситуація складніша, бо ні бізнес, ні пересічні громадяни не зможуть внести цю готівку на рахунок для подальшого обміну.

Крім того, наразі невідомо, які з українських банків зможуть провести такий обмін, бо багато з них закрили свої рахунки в Росії та Білорусі.

Чому в українців збереглися рахунки в рублях

В НБУ пояснюють, що пік використання російських рублів у зовнішньоторговельних розрахунках припав на 2010−2013 роки. Адже саме в той період зростали обсяги двосторонньої торгівлі — тоді частка росії у зовнішньоторговельному обороті України зросла до близько 30%.

Крім того, в контексті проросійської позиції тодішнє керівництво України розглядало Росію, як стратегічного партнера, і де-факто проводило політику зближення з Росією, незважаючи на декларативне збереження курсу на євроінтеграцію,
— пояснює НБУ.

Серед інших причин зростання частки рубля в експорті/імпорті товарів та послуг:

  • відпочинок росіян у Криму та інших українських курортах на Чорному та Азовському морях;
  • нарощування поставок до Росії продукції металургії, важкого машинобудування, електрообладнання та промислового обладнання;
  • зростання цін на ключові товари українського експорту, зокрема, продукцію ГМК;
  • частковий перехід на оплату російського газу у рублях наприкінці 2011 року;
  • поглиблення комерційного співробітництва між українськими та російськими підприємствами з можливим переходом на оплату частини імпортних постачань у рублях;
  • активізації трудової міграції українців у Росію та обліку в імпорті послуг.