Ситуація складна
У 2023 році держборг в гривневому виразі зріс на 1,4 трильйони гривень, у доларовому еквіваленті — на 33,9 мільярдів доларів. У порівнянні, співвідношення держборгу до ВВП у 2022 році становило 78,4%, а у 2021 році — 48,9%.
Читайте також "Відштовхнулися від дна": завдяки чому Україні вдалось під час війни стабілізувати економіку
Міжнародний валютний фонд прогнозував, що цей показник досягне 88% у 2023 році та перевищить 100% у 2025 році.
За два роки війни структура державного боргу об'єктивно погіршилася. Боргове навантаження на економіку залишається високим, боргові ризики зросли, але ситуація контрольована. Про це свідчить успішний перезапуск внутрішнього боргового ринку, продовження реструктуризації перед офіційними кредиторами, а також озвучені плани Мінфіну повернутися на ринки зовнішніх комерційних запозичень уже у 2025 – 2026 роках,
— зазначає голова парламентського комітету з фінансів та податків Данило Гетманцев.
Чому борг зріс
- Причиною значного зростання держборгу стало отримання Україною макрофінансової допомоги від Європейського Союзу на суму 18 мільярдів євро, яке склало 55% збільшення у гривні та 61% у валютному еквіваленті.
- Також важливу роль зіграли кредити від МВФ, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, а також уряду Канади.
- Більша частина (близько 6/7) зростання держборгу у 2023 році була зумовлена збільшенням зовнішнього боргу. Решта (1/7) — через внутрішні державні облігації. Витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% загального фонду держбюджету.
Данило Гетманцев також зазначив, що частину зовнішнього боргу було реструктуризовано: перед офіційними кредиторами з G7 і Паризького клубу — до кінця березня 2027 року, перед комерційними кредиторами – до серпня 2024 року, та в межах програми МВФ — до 2027 року.