Як розповів 24 каналу Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, такі експерименти під час війни не мають сенсу.

Читайте також Безстрокові USDC контракти: що потрібно знати трейдерам

Ілля Несходовський

Директор Інституту соціально-економічної трансформації

Подібного збору немає в жодній країні. Тому не бачу сенсу експериментувати під час війни. Ціна помилки зараз дуже висока.

Постраждає "білий" бізнес

За словами Іллі Несходовського, у разі рішення про пропонований валютний збір, бізнес досить легко перейде на використання схем, які зменшать не лише обсяги закупки валюти під імпорт, але й відповідні об'єми пропозиції. Отже, очікуваного ефекту не буде.

При цьому постраждає "білий" бізнес, адже "схемні" бізнеси опиняться у більш вигідних конкурентних умовах. До слова, мова не йде порушення українського законодавства.

Зараз в Україні немає обов'язку для бізнесу продавати валюту, що надходить з-за кордону. Отже, або експортери частково перетворяться в імпортерів, або, наприклад, торгуватимуть переуступкою боргу, що українським законодавством не заборонено. Або ж юристи розроблятимуть інші механізми, щоб валюта, яка надійшла внаслідок здійснення експортних операцій, йшла на імпорт,
– додає експерт.

Маніпуляції з боку експортерів

Директор Інституту соціально-економічної трансформації наголошує: мова про те, що внаслідок запровадження валютного збору значною мірою постраждають експортери, не зовсім вірна. Треба розуміти, що купуючи сировину, виробляючи з неї продукцію, продаючи її потім на експорт і отримуючи валютний виторг, бізнес не зобов’язаний продавати валюту. А, отже, йому не потрібно і купувати цю валюту. Вона направляється на купівлю сировини. Тому тут ми можемо інколи мати справу з маніпуляціями експортерів.

До теми Чи постраждає бізнес від 10% податку на валюту: думка експертів

Тут ще є один нюанс. Самі розмови про можливе запровадження податку на валюту для імпортерів призводять до підвищеного попиту на валюту, намагання бізнесу проплатити контракти наперед тощо. Це також негативно впливає на ситуацію.

Нагадуємо, основна мета можливого введення податку на купівлю валюти під імпортні контракти досі ніким не озвучена.

Є три можливі варіанти:

  • Перша можлива мета – це зниження попиту на валюту. В результаті запровадження такого збору попит на валюту має впасти, що позитивно вплине на золотовалютні резерви.
  • Друга можлива мета – вплив на торговельне сальдо. Запровадження відповідного збору має привести до зростання вартості імпортних товарів в Україні на 10%. Як результат – конкуренція буде на боці українських товарів. І це мало б бути одним з позитивних ефектів від запровадження такого збору.
  • Третя можлива мета – наповнення державного бюджету. Згаданий додатковий збір на валюту мав би забезпечити додаткові надходження до бюджету, і бюджетний дефіцит мав би покриватись.