Журналісти сайту "24" спробували розібратись у тому, що саме відбувалося на межі із окупованим півостровом та які наслідки це може мати.
Що відбувалось із блокадою Криму останнім часом?
Вона тривала. З мовчазної згоди української влади активісти, під керівництвом кримських татар, домоглися того, що вже за перші вісім днів блокади фури, які очікували у черзі на проїзд, розвернулися та повернулися на територію материкової України. Відтоді на пунктах пропуску вони не з’являлися. Ленур Іслямов, який очолив штаб громадянської блокади, наполягав на тому, що своїми діями активісти змусять владу до дій щодо повернення Криму Україні.
Чого вимагають активісти?
Все того ж:
- звільнення українських політв'язнів, які утримуватися під арештом, як у Криму, так і на території Росії;
- припинення політично мотивованого кримінального та адміністративного переслідування громадян України у Криму;
- усунення незаконних перешкод для роботи кримськотатарських та українських ЗМІ, безперешкодного допуску в Крим іноземних журналістів і міжнародних спостерігачів;
- зняття заборони на в'їзд в Криму лідерам кримськотатарського народу та активістам національного руху.
Ці вимоги висунули ще на початку акції і відтоді вони не змінювались.
До чого тут електроенергія?
Енергетична блокада окупованого півострову стала логічним продовженням продовольчої. Про те, що вона можлива, лідери кримських татар говорили ще наприкінці вересня. Логіка активістів приблизно така: якщо влада не може визначитися зі своєю стратегією по відношенню до окупованого півострова та способу його повернення до складу України, її потрібно спонукати до якихось дій і, разом з тим, зробити все можливе, аби утримання Криму обходилось окупантам якомога дорожче.
Що сталося із електроопорами?
Вони впали. Версії сторін щодо причин падіння розходяться: вибух, бобри-диверсанти, які підточили опори, їх просто вітром завалило.
Хронологічно події розгортались наступним чином.
20 листопада опори ЛЕП виявилися пошкодженими. Оскільки договір на постачання електрики до Криму існує і його треба виконувати, їх треба було відновити, що і спробували зробити вже наступного дня. Учасники блокади цьому завадили, відтак вже у другій половині дня бійці Нацгвардії і батальйону "Херсон" під проводом Іллі Киви оточили активістів. Виникли сутички. Досить жорсткі.
Кримські татари та активісти забили на сполох та домоглися зустрічі із Петром Порошенком.
Як потім з'ясувалося, учасники подій просто не зрозуміли один одного. Повідомили, що опори хотіли лише заземлити. У підсумку в ніч на 22 листопада опори ліній електропередач в Генічеському та Чаплинському районах підірвали остаточно. В "Укренерго" підтвердили застосування вибухових речовин. Активісти запевняють, що нічого такого не було, був лише дуже сильний вітер. Результат від того все одно не змінюється – світла у Криму нема.
Тепер про зустріч Президента з лідерами кримських татар Рефатом Чубаровим та Мустафою Джемілєвим. За її результатами Президент пообіцяв дати доручення уряду прийняти рішення про припинення торгівлі з окупованим Кримом і заявив, що будь-якого протиріччя між Меджлісом кримськотатарського народу і Адміністрацією Президента в цьому питанні немає. При цьому учасники блокади неофіційно повідомляють, що глава держави також пообіцяв скасувати спеціальну економічну зону в Криму. При цьому, за їхніми словами, під час зустрічі він виступив категорично проти енергетичної блокади півострова.
До чого це призвело?
До того, що у Криму зараз темно і сумно. Введений режим надзвичайної ситуації. Понеділок оголосили вихідним днем для всіх, крім держслужбовців. Змінна подача електрики і води здійснюється за графіком. Скорочена кількість тролейбусів у містах, зупинена тролейбусна лінія Сімферополь-Ялта. Вуличне освітлення не включатиметься. Спостерігається підвищений попит на їжу, воду, генератори і свічки. Так званий "прокурор" Криму Наталія Поклонська погрожує всім кримінальними справами за підрив опор. Так званий "глава" Криму Сергій Аксьонов обіцяє, що скоро все налагодитися і кримчанам потрібно потерпіти зовсім трохи — всього до нового року"!
Окрім того, це привело до того, що активісти таки привернули увагу української влади до Криму і вона почала робити хоч щось, задля врегулювання ситуації. Хоча блокада нею офіційно досі лишається нібито і невизнаною.
Як на це відреагувала Україна?
Президент звернув увагу на відверто несправедливу ситуацію, яку намагалися виправити активісти, коли конкретні люди заробляли на вигідній торгівлі з анексованим Кримом, який має статус вільної економічної зони, та закликав уряд припинити будь-яке вантажне сполучення з "тимчасово окупованим Кримом". На засіданні уряду прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відреагував на цей заклик та пообіцяв ввести тимчасову заборону на вантажні перевезення як до Криму, так і з півострову. На тому ж засіданні він заявив про можливість введення ембарго на ввезення російських продуктів до України у відповідь на дії російської влади. Тобто, схоже на те, що питання блокади поступово офіційно переводять у правове поле.
Яценюк також висловив щире здивування тим, що українська держава підписала договір про постачання електроенергії до окупованого Криму і доручив Генпрокуратурі негайно із цим розібратися. І одразу повернув питання Криму у поле відповідальності Президента, закликавши його простимулювати прийняття РНБО остаточного рішення щодо заходів по поверненню Криму в Україну. За словами Яценюка, зараз необхідно ухвалити рішення щодо побудови економічних, соціальних та інших стосунків з АРК і щодо боротьби з російськими окупантами, які захопили територію Криму.
Чи повернуть Криму світло?
Коли-небудь – обов’язково. Коли саме – ще не дуже зрозуміло. Мустафа Джемілєв пообіцяв, що активісти дадуть бригадам відновити електроопори, але ремонт так і не розпочався. На засіданні уряду міністр енергетики Володимир Демчишин пообіцяв, що "лінії електропередач будуть відремонтовані за три доби, але треба дозвіл силовиків на доступ до периметру місць аварії".
При цьому Міністерство внутрішніх справ наполягає на тому, що проводити ремонтні роботи на півдні України можна лише на одній з пошкоджених ліній електропередач, яка називається Каховка – Титан.
"На інших лініях ремонт проводити не можна до тих пір, поки ми повністю не проведемо санацію цих ліній з погляду потенційних загроз додаткових вибухів і диверсійних атак", — сказав глава МВС Арсен Аваков, додавши, що має інформацію про планування таких атак.
Тим часом російська сторона наполягає на тому, що сама все виправить, побудувавши енергоміст з Росії. Щоправда, про його запуск говорять вже давно і запуск перших об’єктів запланований ближче до 2018 року.
Щоб збільшити зображення – натисніть:
При цьому вже зараз починає лунати думка, що запуск цього енергомосту з Росії на анексований півострів буде дещо ускладнений необхідністю адаптувати його енергосистему на отримання енергії з іншої сторони. Інакше події розгортатимуться за сценарієм "Включать Крим — вимкнеться Краснодар".
Що буде далі?
Правоохоронці розбиратимуться із пошкодженням опор ЛЕП. Ремонтники намагатимуться їх полагодити. Активісти будуть намагатися їм заважати. Жителі анексованого півострова сидітимуть без світла або доти, доки українська сторона не відремонтує опори, або доти, доки окупанти не збудують обіцяний енергоміст. Україна, сподіваємось, шукатиме альтернативні джерела сировини для електростанцій, оскільки Росія, скоріше за все, не втратить можливості скористатися проблемами нашої держави у цій галузі.
Уряд України буде думати над тим, як реалізувати заборону переміщення вантажопотоків на адмінкордоні між Україною і Кримом. Вже зараз йому доручено підготувати проект розпорядження про конкретний перелік товарів, робіт і послуг, які можуть постачатися до Криму, і залучити Меджліс, щоб таке рішення враховувало в тому числі інтереси кримськотатарського народу. Генпрокуратура намагатиметься з’ясувати, хто винен у підписанні договору про постачання електроенергії до окупованого Криму та обіцятиме притягти винних у підписанні цього контракту до відповідальності.
У цілому ж українська влада мала би замислитись, що запропонувати якусь конкретну стратегію у питанні Криму необхідно вже зараз. Інакше суспільство дедалі активніше буде підтримувати дії активістів, навіть якщо вони будуть злочинними (як, наприклад, підрив опор ЛЕП). Наразі ж вона, влада тобто, робить все можливе для того, аби перекласти і сам процес вирішення питання і відповідальність за їхні наслідки на активістів, що не підвищує рівень довіри до неї.