Це значить, що грітися, спалюючи солому, тирсу та інші біоресурси, тепер можна не тільки вдома, але й цілком перетворивши це на законний бізнес.
Народний депутат і співініціатор законопроекту Олександр Домбровський напередодні голосування за документ наголошував: маємо створити законодавче підґрунтя для збільшення виробництва теплової енергії з альтернативних джерел і зробити його конкурентним.
У чому суть закону?
У Раді чітко зрозуміли (нарешті!) – необхідно збільшувати використання власних енергетичних ресурсів. Але щоб цей напрям розвивати, треба створити зацікавленість у такому бізнесі. А досі виробники теплової енергії з відновлюваних джерел були поставлені в нерівні умови з тими, хто використовує газ.
Власне, законопроект і передбачає створення законодавчої бази для конкурентного використання власних енергетичних ресурсів. А саме:
- передачу органам місцевого самоврядування повноважень щодо встановлення тарифів та ліцензування господарської діяльності з виробництва, транспортування і постачання теплової енергії з альтернативних джерел;
- встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється з альтернативних джерел, на рівні 90% від діючого тарифу на тепло з газу для потреб бюджетних установ та населення.
Перспективи
Енергетичний експерт Офісу ефективного регулювання Олексій Оржель пояснив у коментарі сайту "24" суть нового закону: встановити тариф на теплову енергію, вироблену з альтернативних джерел. Основне завдання – використовувати джерела українського походження і не виводити за кордон гроші за природній газ.
Логіка така, щоб дати мінус 10% від ринку на природньому газі. Вирішили, що мінус 10% – це чітко визначена вартість, майбутній інвестор може визначити найближчий тариф на газ, або дізнатись його в обладміністрації, і відповідно отримати у своїй бізнес-моделі майбутню ціну на теплову енергію. Це також важливий фактор,
— відзначив Оржель.
Він нагадав — уже рік як НКРЕКП не встановлює тарифи, згідно із законом про регулятор це віднесено до повноважень місцевої влади. А у них не завжди є можливість і фахівці, щоб це порахувати. Тому й було прийнято таке рішення.
Оржель додав: цей закон — перші кроки, щоб зацікавити інвестора.
За словами експерта, вся справа у тому, що у регіонах, де біомаса є більш доступною, встановлений законом відсоток навіть більший, ніж потрібно. Наприклад, якщо у вас лісопереробне підприємство через дорогу, ви маєте змогу закуповувати там біоенергетичну сировину, яку вони раніше просто утилізували.
Для об'єктів, де немає біосировини, як Одеська, Кіровоградська області, треба стимулювати використання соломи. А це більш дороге обладнання і більше проблем, хоч вона і коштує дешевше: для заготівлі тут короткий термін часу, її треба сушити, зберігати. Тому там встановленого тарифу може бути недостатньо,
— пояснив експерт.
Але, наголосив Оржель, це перший крок, і він буде працювати там, де вигідно інвестору. Ми по цьому індикатору зможемо зрозуміти — де достатньо цього стимулювання, а де ні.
Ризики
Голова громадського об'єднання "Експертна платформа з енергоефективності" Ігор Черкашин менш оптимістичний. Він вважає, що перед підписом цього закону в Петра Порошенка варто запитати, чому в Україні потрібно платити за тепло з біомаси 90% від тепла, отримуваного з газу за вигаданим "ринковим" газовим тарифом?
"У нас "дрова" з соломою теж через німецький хаб будуть закуповувати? Так, наприклад, у Литві це співвідношення на рівні 65-70%, і воно різне по різних містах. А з огляду на вчорашню ініціативу Президента віддати тарифоутворення по теплу і воді на місцеві ради, то встановлювати такий відсоток – галузевий протекціонізм чистої води. І не треба говорити, що це не тільки для біомаси, а й для інших видів відновлюваних джерел енергії. Інших по теплу в країні просто немає", – відзначив Черкашин.
За словами Олексія Оржеля, іншими ризиками і практичними проблемами може стати місцева влада, що часом здатна саботувати будь-які ініціативи, в тому числі — і енергетичні, намагаючись здобути якісь політичні дивіденди.
З ним погодилась і енергетичний експерт Марія Яковлева, відзначивши, що у нас часто "ідея геніальна, а виконання "народне", до якого народ не має стосунку". Втім, на її думку, ризики можуть бути також у вторинному законодавстві, нормативних документах, які розроблятиме Кабінет Міністрів чи регулятор: ризики часто народжуються там і спотворюють норми закону.
Коли ж перші результати?
Якби не склалося з ризиками, та для інвесторів прийнятий законопроект в будь-якому випадку вже позитивний сигнал, вважає Оржель.
15 квітня закінчиться опалювальний сезон. Якщо для інвесторів ця величина є адекватною, вони за літо підготують проекти. І на виході з наступного опалювального періоду ми вже розумітимемо, скільки нових, де їх не вистачає, де зовсім не пішли, бо не вистачає стимулу,
— уточнив він.
Отже, більшість експертів одностайні — виробники тепла з альтернативних джерел нарешті отримають законодавчу можливість підключення в загальнонаціональну мережу і постачання такого тепла споживачам. Якщо це відбудеться — це буде народження ринку виробництва тепла. У споживачів з'явиться вибір щодо купівлі тепла в того чи іншого виробника, чого на сьогоднішній день немає.
Читайте також: Червоне світло для "зеленої" енергетики: хто винен і що робити