Таку думку висловив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, пише "Главком".
Читайте також: "Всякі личинки, всякі мухи": мати "диверсанта" Панова розповіла, чим окупанти годують її сина
"У нашій країні та за кордоном не докладається стільки зусиль для звільнення українців з полону, як це було в історії з Надією Савченко, оскільки влада не бачить для себе належного піар-ефекту", – зауважив він.
За його словами, обпікшись на Савченко, чинна влада переважно охолола до долі політичних в'язнів Кремля, яких на сьогодні в окупованому Криму і Росії налічується 66 осіб.
На щастя, зарубіжні політики та громадські діячі все більше звертають увагу на цю проблему і звертають увагу на те, що українська влада не виявляє належної активності в цьому питанні. Наприклад, нещодавно Об'єднання родичів політичних бранців Кремля отримало відповідь з Брюсселя про те, що рекомендації цього об'єднання щодо посилення режиму санкцій проти Росії (наприклад, бойкоту Чемпіонату світу з футболу 2018 року, перегляду політики закупівель енергоресурсів у Росії) взято до уваги та частина з них вже імплементується,
– переконує аналітик.
Крім того, він підкреслив, що Європейський парламент був першим, хто поіменно в одній зі своїх кримських резолюцій (від 5 жовтня 2017 року) назвав усіх українських політичних бранців – тоді їх було 44.
"Верховна Рада України зробила подібний крок лише нещодавно, і якимось чином низка осіб "зникла" з цього переліку. Але, тим не менш, зараз спостерігається консолідація українських і міжнародних зусиль у питанні звільнення політичних в'язнів Кремля, так і заручників на Донбасі. І для Заходу ці питання є також одним зі стимуляторів посилення режиму санкцій проти Росії", – констатував Гончар.
Нагадаємо, найближчим часом Україна звернеться до Європейського суду з позовом проти Росії щодо захисту прав політичних в'язнів.