Якими були останні камені спотикання на шляху фінів та шведів до Альянсу, які преференції отримала Туреччина в обмін на зняття поставленого блоку, що зобов’язані будуть робити Гельсінкі та Стокгольм відповідно до тристороннього меморандуму та чому вирішення всіх суперечностей між сторонами так затягнулося – сайт 24 каналу поцікавився в експертів. А саме: координатора проєктів міжнародної політики у ЦДАКР Володимира Солов'яна та експерта з турецької й балканської політики аналітичного центру AD ASTRA Олександра Ворони.

​Читайте Розширення НАТО: що фіни та шведи пообіцяли Ердогану за підтримку

Переговори Туреччини з Фінляндією та Швецією

27 червня відбувся мінісаміт за участю трьох сторін, який модерувало НАТО в особі Столтенберга. Ця зустріч передувала великому саміту. Як розвивалися події за малим столом переговорів?

Володимир Солов'ян: Так, НАТО скоріше відігравало допоміжну роль. Надало майданчик для такого форуму і знаходження порозуміння між урядами Швеції, Фінляндії та Туреччини.

Адже цей саміт у Мадриді має історичну вагу, якщо брати до уваги суттєві зміни у європейській безпековій конструкції. Та з поправкою на ті надважливі рішення, котрі передбачені порядком денним. Тому перед початком великої зустрічі важливо було продемонструвати, що союзники спроможні домовлятися між собою. А отже, є консенсус. Це було досить неочікуваним сигналом для багатьох. Першочергово для Росії.

Саміт у Мадриді / Фото kajakallas, Twitter

Надто, коли президент Фінляндії напередодні мадридського саміту робив досить-таки обережні заяви. Зокрема, на тему того, що переговори можуть затягнутися аж до осені. Такі його слова викликали тривожні очікування того, що ця непевна ситуація може бути використана Росією з метою посіяти розбіжності в лавах Альянсу.

Однак цього вдалося уникнути, і ми бачимо, що в принципі робота на полях саміту розпочалася з приємних новин. Це відзначив навіть особисто Борис Джонсон.

За малим столом переговорів було погоджено основні положення підписаного згодом меморандуму між Туреччиною, Швецією та Фінляндією. Тобто, по суті, це тристороння угода без залучення арбітра у вигляді НАТО чи США.

Хоча й була імовірність того, що Америка буде задіяна у дипломатичному процесі. З тієї причини, що Туреччина вимагала дозволити придбання 40-ка винищувачів F-16. На додачу Ердоган прагне зняття санкцій накладених Білим домом за придбання російських ППО С-400.

Подібні домовленості більшою мірою залишаються непублічними. Однак ми розуміємо, що вони таки були укладені в закритому режимі, швидше за все. Попри те, що представники США заперечують факт наявності таких угод.

Олександр Ворона: Ще одним предметом перемовин була військова операція Туреччини на півночі Сирії. Турецька сторона хотіла домогтися невтручання як нових аплікантів до НАТО, так і Альянсу в цілому у військові дії, які буде провадити у сирійському прикордонні.

Ердоган отримав свою вигоду / Фото Getty Images

Володимир Солов'ян: Я зі свого боку хотів би ще повернутися до пунктів меморандуму. Більшість з них стосується внутрішньої політики Туреччини. Зокрема – непідтримки Швецією та Фінляндією курдських сил. Це та історія, яку турецький лідер зможе продати своєму виборцю.

Не варто забувати, що наступного року нас очікують турецькі президентські вибори. Очевидно, що питання членства Фінляндії та Швеції може бути одним із лейтмотивів цих виборів. Оскільки ратифікація парламентом Туреччини цього рішення про прийняття нових членів до НАТО може збігтися в часі з президентською кампанією, або передувати останній.

Олександр Ворона: На мій погляд, питання курдів у контексті турецьких інтересів виглядає досить сумнівним. Бо, наприклад, РПК (Робоча Партія Курдистану), так, її було визнано терористичною організацією, але вона вже й так визнана такою у більшості країн НАТО.

В ЄС вона вважається терористичною вже 20 років, починаючи з 2002-го. А в США всі 25 – з 1997-го. Набагато важливішими були питання пов’язані зі стосунками Фінляндії та Швеції з іншими організаціями й партіями сирійських курдів. Як, наприклад, загони народної самооборони. І, звісно ж, із ґюленістами.

Іще однією принциповою вимогою з боку Туреччини є розблокування торгівлі зброєю зі шведами та фінами.

Володимир Солов'ян: Так, безперечно. Оборонні закупівлі були дуже болючим аспектом для Анкари, яка останніми роками проводила необхідні придбання в обхід шведського та фінського ринків відповідно.

Тепер, коли обидві ці держави стануть членами НАТО, вони будуть зобов'язані відкрити свої ринки для торгів з усіма без винятку партнерами. Таким чином Ердоган зможе і в цій частині відстояти турецькі національні інтереси.

Чому процес залагодження суперечностей аж так затягнувся?

Володимир Солов'ян: Ще наприкінці минулого століття в країнах Скандинавії осіла чимала частка вихідців не тільки з Турецького Курдистану, але й Іракського та Іранського також.

Цікаво НАТО вже починає оточувати Санкт-Петербург з усіх сторін, – політолог

До прикладу, у шведському парламенті одна з депутаток є уродженкою Іранського Курдистану. Саме від її голосу залежить парламентська більшість. Це питання було досить чутливим для шведської сторони. Одначе у вересні там пройдуть парламентські вибори – і пані Аміна Какебаба втратить свій мандат. А оскільки вона не належить до жодної партії, то, за місцевим законодавством, більше не зможе балотуватися.

НАТО розшириться ще на 2 країни / Фото Getty Images

Відтак у наступному скликаному парламенту більше не виникатиме проблеми з курдським лобі. Крім того, питання полягало у політичному активізмі та намаганні інших політичних груп Швеції використати цю ситуацію на свою користь для критики чинної влади в країні.

Та варто пам'ятати, що хто б не був при владі що у Швеції, що у Фінляндії, дії тамтешніх політиків повинні бути узгоджені із національним законодавством. Отож, я не думаю, що ми станемо свідками екстрадиції членів певних курдських угруповань, які вже набули громадянства цих країн.

Олександр Ворона: Приводом для затримок могли слугувати й розбіжності у трактуванні того, що ж врешті буде означати підтримку/непідтримку опальних сирійських курдів. Питання було одним з найбільш проблемних через те, що ані Швеція, ні Фінляндія до останнього не хотіли втрачати статусу демократичних прихистків для інакодумців.

Також цікаво – НАТО перед Україною широко відкрило двері: дивіться відео