Найважливіші новини України й світу за неділю, 1 листопада:

Зеленський прокоментував скандал з КСУ

Читайте також КСУ кинув виклик державі та її громадянам: чи можна розпустити суд

Президент Володимир Зеленський прокоментував скандальне рішення Конституційного Суду про скасування антикорупційної реформи. На думку Зеленського, КСУ вирішив протиставити себе державі та суспільству – відверто та віч-на-віч.

Своїми діями суд поставив на шальки терезів усе, заради чого боролися герої під час Майдану. На іншій шальці терезів – повноцінна свобода та громадяни вільної країни.

Що сказав Зеленський

У скандалі навколо КСУ немає чесної політичної конкуренції, тут мовиться не про Конституцію, верховенство права, законність чи справедливе майбутнє. Це лише реакція "старих еліт", які злякалися боротьби з корупцією в Україні. Їм важливо зберегти "касту недоторканих".

За словами українського лідера, судді довго сиділи у засідці. На радикальні вчинки їх спонукала перевірка декларацій чиновників та дії НАБУ, яке отримало від чинної влади право на повноцінну роботу.

Окрім того, нарешті запрацював Вищий антикорупційний суд, і тоді багатьом представникам "старої еліти" стало дуже страшно. Ніхто не хоче відповідати за "свої шикарні роки безконтрольного життя".

Демарш Конституційного Суду – це публічний прояв змови частини старих еліт і олігархів проти Президента і проти країни. Ніяк інакше. Конкретно проти. Бо тільки слабкий президент і слабка держава – запорука збереження їхнього корупційного способу життя. Інакше вони не вміють. Як там кажуть – на Геловін всі чорти з політичного пекла відкривають свої справжні обличчя. Так співпало. Прізвища чортів ви прекрасно знаєте,
– наголосив Зеленський.

У Білорусі силовики знову стріляють

У Білорусі минає 84-ий день масових протестів проти чинного самопроголошеного президента Олександра Лукашенка та його режиму. Незвжаючи на численне насильство з боку силовиків, білоруси продовжують відстоювати своє право жити у вільній країні.

Зверніть увагу Масові марші й стрілянина силовиків: що відбувається в Білорусі 1 листопада – фото, відео

Що відбувалося у Білорусі 1 листопада:

  • У центрі Мінська на Площі Незалежності розпочався традиційний недільний марш. Зокрема, на нього прийшли білоруски, які раніше брали участь у марші жінок. З собою вони принесли біло-червоно-білу символіку.
  • Від ранку у центрі Мінська чергували силовики. Туди ж стягнули військову техніку.
  • Коли розпочався мирний марш, ОМОНівці кинулися до людей. З окремих колон вони витягали протестувальників і тягнули їх в автозаки.
  • Через атаку з боку силовиків протестувальникам довелося дуже швидко перейти на іншу локацію. Білоруси рухалися центральними вулицями Мінська під гасло "Віримо, можемо, переможемо".
  • Мирних протестувальників розганяли силовики. Вони відкрили вогонь. Стріляли нібито у повітря, однак активісти повідомляють про щонайменше 1 пораненого. Йому в живіт влучила ґумова куля.
  • Активісти з правозахисного центру "Весна" повідомили про 192 затриманих.

У Грузії опозиція протестує проти результатів виборів

У Тбілісі 1 листопада лідери опозиції та їхні прихильники вийшли на акцію протесту під будівлю парламенту Грузії. Люди не погоджуються із результатами парламентських виборів.

Актуально Саакашвілі відмовився від прем'єрства у Грузії, не чекаючи результатів виборів

За даними ЦВК, перемогу здобула провладна партія "Грузинська мрія – демократична Грузія". Вона здобула 48,15% голосів виборців. На другому місці – головна опозиційна політсила "Єдиний національний рух" (блок Міхеїла Саакашвілі), яка набрала 27, 14% голосів. Загалом, у парламент пройшли 6 партій та 2 блоки.

Опозиціонери вже назвали ці парламентські вибори у Грузії "втраченими". Ще у день голосування багато виборців заявляли про те, що на них чинять тиск.

В ОБСЄ заявили, що вибори були конкретними та ефективними. Водночас, спостерігачі з міжнародної антикорупційної організації "Transparency International – Грузія" повідомили про численні порушення під час голосування.

Зокрема, один із виборців голосував 10 разів. Окрім того, на окремих дільницях порушували таємницю голосування та не співпрацювали зі ЗМІ. Усього під час виборів у Грузії зафіксовано 170 порушень.

Перші екзитполи виборів президента у Молдові

У Молдові 1 листопада відбулися президентські вибори. Після закриття виборчих дільниць оприлюднили перші екзитполи. Чинний очільник Молдови Ігор Додон набрав 40,9% голосів виборців. Його головна конкурентка Майя Санду отримала підтримку 34,6% виборців. Це означає, що буде другий тур виборів.

Зверніть увагу Голосувати в Молдові завозять мешканців невизнаного Придністров'я: які ще порушення фіксують

За третього кандидата – Ренато Усатія – проголосували лише 11,5% відсотків виборців. Кандидатка Віолетта Іванова отримала лише 6,3% голосів. Усі інші кандидати (а їх було 4) не перетнули позначку у 3% голосів.

У день виборів вже зафіксовано чимало порушень. Зокрема, голосувати до Молдови у спеціальних автобусах привозять мешканців невизнаного Придністров'я.

Щоб не пропускати виборців із самопроголошеної республіки, у Молдові перекрили дороги. Контрольно-пропускний пункт "Бендери – Варниця" заблокували. Там чергувала поліція.

На межі з Придністров'ям також сталося порушення із застосуванням сльозогінного газу. Один із виборців проводив незаконну зйомку на території виборчої дільниці. Коли у нього забрали телефон, він застосував балончик із газом.

Перекрили КПП "Бендери – Варниця", дивіться відео:

У МОЗ України зробили невтішну заяву про коронавірус

Глава МОЗ Максим Степанов заявив: якщо приріст заражених COVID-19 в Україні не зменшиться, невдовзі доведеться обирати, кого із заражених лікувати. Лише від 25 жовтня до 1 листопада кількість госпіталізованих пацієнтів зросла на понад 3 тисячі.

Читайте також Коронавірус в ЗСУ: понад 100 нових хворих, від COVID-19 помер ще один військовий

Максимально для інфікованих коронавірусом Україна може виділити лише 52 тисячі лікарняних ліжок. Якщо ж весь ліжковий фонд заповнять пацієнти, МОЗ доведеться ввести відповідні алгоритми щодо "сортування і вибору пацієнта".

У нашої медичної системи є межа. І ця межа дуже конкретна – 52 тисячі ліжок по країні. Більше бути не може, як би ми не намагалися. З такою динамікою ці 52 тисячі ліжок дуже стрімко заповняться. А потім нам доведеться застосовувати відповідні алгоритми щодо сортування і вибору пацієнта, яких ми будемо обирати на лікування, а яких – ні,
– наголосив Степанов.

За словами очільника МОЗ, у кожної країни є своя межа. Більше ліжок Україна не може виділити для пацієнтів з COVID-19, адже потрібно рятувати людей і від інших хвороб.