Про це 24 Каналу розповів політолог-міжнародник Максим Ялі. За його словами, уряд та військові Ізраїлю надсилають недвозначні сигнали про підготовку до наземної операції в Секторі Гази.

Дивіться також Без їжі, електрики й палива, – міністр оборони Ізраїлю віддав наказ про "повну блокаду" Гази

Ізраїль готує "довгу і важку війну"

Вірогідність того, що Ізраїль розпочне наземну операцію, є досить високою. Уряд оголосив, що збирається "знищити всіх терористів", а ударами з повітря це зробити неможливо.

Про те, що Ізраїль готується ескалювати конфлікт, свідчать заяви військово-політичного керівництва про "зміну ситуації в Секторі Гази на майбутні 50 років", а також заклик ізраїльського прем'єра до цивільних покинути територію Сектора.

Максим Ялі про можливу наземну операцію в Секторі Гази: дивіться відео

Також наочним підтвердженням серйозності планів Тель-Авіва є введення урядом воєнного стану, який передає прийняття ключових рішень в руки військовим.

"Існують свідчення, що ізраїльські військові вже готуються до проведення операції в Секторі Гази. Також вони проводять мобілізацію резервістів, що свідчить про рішучі плани Ізраїлю на тривалу війну", – переконаний Ялі.

Чому Нетаньягу піде на інтервенцію в Сектор Гази

Імовірно, наземна операція Ізраїлю в Секторі Гази означає також встановлення тотального контролю над регіоном. І на це є вагомі політичні причини.

Терористичні атаки продемонстрували неготовність ізраїльської армії та розвідки передбачити ці події. І звинувачувати в цьому будуть не лише військових, а й політиків.

Показово, що у 2021 році саме після ізраїльської операції в Секторі Гази Нетаньягу був змушений піти у відставку (хоча головним фактором у цьому стали звинувачення в корупції). Щоправда, наприкінці 2022 року політик повернув собі прем'єрське крісло, вигравши вибори та створивши коаліцію з більш правими партіями.

Немає сумнівів, що через непідготовленість до атаки ХАМАС він зазнає нищівної критики. Відповідно, без тотальної перемоги над палестинськими бойовиками втриматись у кріслі Нетаньягу буде вкрай важко,
– зазначив експерт з міжнародної політики.

Протистояння між Сектором Гази та Ізраїлем

  • Ізраїль зайняв території Сектору Гази за підсумками війни Судного дня й утримував їх до 1994 року, коли було укладено угоди в Осло. Вони стали можливими після чотирьох років палестинської інтифади.
  • Після цього палестинська автономія протягом тривалого часу мала самоврядування. Однак з початком другої інтифади у 2000 році Ізраїль реокупував територію Сектора, щоправда, погодившись вивести свої війська звідти у 2005 році.
  • Однак після років кривавого конфлікту до незабаром владу в Секторі Гази захопив ХАМАС, який притримувався значно радикальніших поглядів, аніж попереднє керівництво. Через це вже в 2008 році війна спалахнула знов.
  • З приходом ХАМАС до влади Ізраїль розпочав блокаду Сектору Гази, через що рівень життя в регіоні суттєво впав. Водночас у відповідь на обстріли території Ізраїлю саморобними палестинськими ракетами Тель-Авів завдавав вкрай потужних ударів по Сектору, в результаті яких загинуло близько тисячі палестинців.
  • Протягом наступних кільканадцяти років протистояння неодноразово спалахувало з різною інтенсивністю, востаннє – у 2021 році. Теперішню ж війна між Сектором Гази та Ізраїлем вже називають наймасштабнішою з часів захоплення ХАМАС влади в регіоні.